Інструментарії вдосконалення депозитної політики комерційного банку: фінансові і маркетингові інструменти
Однією з проблем, з якою комерційні банки стикаються в даний час, є формування ресурсної бази. Ресурсна база, як мікроекономічній чинник, має прямий вплив на ліквідність і платоспроможність комерційного банку. Самі масштаби діяльності комерційного банку, а, отже, і розміри доходів, які він отримує, жорстко залежать від розмірів тих ресурсів, яких банк набуває на ринку різних ресурсів і, зокрема, депозитних. Звідси виникає конкурентна боротьба між банками за залучення ресурсів.
Формування ресурсної бази, що включає не тільки залучення нової клієнтури, але і постійну зміну структури джерел залучення ресурсів, є складовою частиною гнучкого управління активами і пасивами комерційного банку. Ефективне управління пасивами припускає здійснення грамотної депозитної політики. Специфіка цієї області діяльності в тому, що в частині пасивних операцій вибір банку зазвичай обмежений певною групою клієнтури, до якої він прив'язаний набагато сильніше, ніж до позичальників.
Обмеженість ресурсів, пов'язана з розвитком банківської конкуренції, веде до тісної прив'язки до певних клієнтів. Якщо круг цих клієнтів вузький, то залежність від них банка дуже висока. Тому, на мій погляд, для зміцнення ресурсної бази банкам потрібна зважена депозитна політика, в основу якої ставляться підтримка необхідного рівня диверсифікації, забезпечення можливості залучення грошових ресурсів з інших джерел і підтримка збалансованості з активами по термінах, об'ємах і процентних ставках.
На діяльність комерційного банку впливають:
• Монетарна політика НБУ та уряду, що проявляється через такі інструменти, як норма обов'язкових резервів, облікова ставка НБУ, ліцензування банківських операцій.
• Податкова політика уряду, що визначається за рівнем податкової ставки, різних зборів та мита; пільгового оподаткування, звільненням від податків окремих операцій;
• Економічна ситуація в Україні, що залежить від рівня інфляції, розвитку секторів економіки, створення ВВП, цикли та фази відтворення;
• Демографічна ситуація пов'язана зі структурою, зайнятістю, освітою, доходами населення;
• Зв'язки із зовнішнім світом, а саме стан платіжного та товарного балансу, відносини з міжнародними фінансовими організаціями.
Це універсальні фактори, які впливають на ощадну політику, тобто його здатність ефективно залучати кошти грошового ринку. При вивченні середовища, в якому банки проводять ощадний бізнес, зважають на:
• громадську думку про діяльність установи;
• конкурентоздатність у залученні коштів;
• стан ощадного потенціалу населення;
• темпи сільськогосподарського, індустріального, торгового, курортного розвитку регіонів, де банк має фінансові інтереси.
Для виявлення конкурентоздатності установи необхідно порівняти особисту пропозицію з потенціалом конкурентів, з тими заходами, які вони вживають для поліпшення свого становища на ринку, щоб відносно них з'ясувати сильні та слабкі сторони діяльності власної установи. Для аналітичних висновків необхідно зіставити асортимент, якість послуг і ціни на них, можливість задоволення запитів клієнтів та розширення діяльності.
Стосовно населення, ощадний потенціал- це маса тимчасово вільних коштів, які, при бажанні, можна розмістити в банку та інших установах. Такий потенціал формується від доходів, грошових заощаджень на руках, вкладання у цінні папери, нерухомість, антикваріат. При вивченні такого потенціалу банки спостерігають за доходами населення та витратами на споживання.
Інформація про витрати та доходи населення публікується у Бюлетні НБУ. За цим документом можна вивчати тенденцію внесення коштів на депозити, їх конвертацію в цінні папери, іноземну валюту. Банки проводять обстеження, опитування, анкетування і тестування громадської думки. Це дозволяє дізнатись думку людей стосовно заощаджень, доступу до заощаджень та існуючої структури заощаджень у регіонах. Через поєднання громадської та аналізу інформації, отриманої із статистики, звіту та обстежень, спеціалісти визначають перспективи залучення потенціалу заощаджень.
Банки формують локальне ринкове середовище. Вони здійснюють стимулюючий вплив на економічний розвиток суб'єктів господарювання завдяки інвестиційній підтримці їх бізнесу, кредитній політиці, вдосконаленню платіжного і розрахунково-касового обслуговування. Шляхом відкриття рахунків для таких контрагентів, удосконаленню їх обслуговування банки залучають додаткові депозитні кошти. Згідно з укладеними договорами банки приймають фінансове майно контрагентів у довірче управління, тобто для виконання трастових операцій за дорученнями клієнтів. Крім того, банки обслуговують інші банківські та небанківські установи у власній країні та закордоном. Розширення кореспондентських зв'язків між банками та інші стосунки з партнерами супроводжуються припливом додаткових коштів на депозитні рахунки. Контрагентами банку, що розширюють його депозитну базу, є також установи державних центральних і місцевих органів влади, клієнти, що утримаються за кошти центрального і місцевого бюджетів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фінансова діяльність і корпоративна стратегія комерційних банків. Корпоративні основи здійснення фін» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 6. Напрямки удосконалення механізму депозитної політики банку“ на сторінці 1. Приємного читання.
