Розділ 6. КРЕДИТНІ ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ

Таблиця 6.1. Класифікація кредитних операцій банків за ступенем ризику

Під час класифікації операцій за врахованими векселями, крім оцінки фінансового стану позичальника/контрагента банку (платника за векселем), також ураховується строк погашення заборгованості.

Якщо заборгованість за простроченими векселями прострочена не більше ніж на 30 днів, то така кредитна операція не може бути класифікована вище ніж "сумнівна".

Заборгованість за простроченими векселями зі строком прострочення більшим ніж 30 днів має належати до категорії "безнадійна".

Під час визначення обсягу резерву за врахованими векселями сума, що підлягає резервуванню, визначається, виходячи з урахованої вартості векселя (суми фактично наданих кредитних ресурсів за врахованими векселями) незалежно від його виду (дисконтний або процентний).

З метою мінімізації збитків від неповернення наданих кредитів комерційні банки зобов'язані здійснювати щомісячне формування резерву для відшкодування можливих втрат за наданими позиками. Резерв формується банками відповідно до розміру чистого кредитного ризику та встановленого коефіцієнта резервування. При цьому чистий кредитний ризик визначається шляхом зменшення суми загальної заборгованості за кредитними операціями класифікованими за ступенями ризику, на вартість прийнятного забезпечення (гарантій та застави майна і майнових прав).

Сума забезпечення береться до розрахунку резервів під кредитні ризики з урахуванням коефіцієнтів залежно від категорії кредитної операції.

Безумовні гарантії, що беруться до розрахунку резерву під кредитні ризики за відповідними коефіцієнтами наведені в табл. 6.2.

Таблиця 6.2. Коефіцієнти для резерву під кредитні ризики

Предмети застави, що беруться до розрахунку резерву під кредитні ризики за відповідними коефіцієнтами наведені в табл. 6.3.

Вартість предмета застави визначається банком при кредитуванні за ринковою вартістю. Загальною вимогою до розміру забезпечення за кредитною операцією є перевищення його ринкової вартості порівняно із сумою основного боргу та відсотків за ним з урахуванням обсягу можливих витрат на реалізацію застави в разі невиконання позичальником своїх зобов'язань.

На підставі класифікації валового кредитного ризику та враховуючи прийняте забезпечення, банк визначає чистий кредитний

Таблиця 6.3. Коефіцієнти для розрахунку резерву під кредитні ризики

ризик за кожною кредитною операцією і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування (табл. 6.4.)

Таблиця 6.4. Норми резервування залежно від ступеня ризику

Резерв під кредитні ризики розподіляється на резерви під стандартну та нестандартну заборгованість за кредитними операціями. Резерви під нестандартну заборгованість формуються за кредитними операціями, класифікованими як "під контролем", "субстандартні", "сумнівні", "безнадійні". Резерв під кредитні ризики формується в тій валюті, в якій враховується заборгованість, і використовується лише для покриття збитків за непогашеною позичальниками заборгованістю за кредитними операціями за основним боргом, стягнення якої є неможливим.

Отже, основною метою контролю якості кредитного портфеля, в основу якого і покладено процедуру класифікації наданих кредитів, е:

— зниження кредитного ризику за кожною конкретною позикою; - зменшення втрат за позиками на рівні кредитного портфеля банку в цілому.

В ході кредитного моніторингу працівники відповідного банківського підрозділу повинні своєчасно розпізнавати та оперативно відстежувати тенденції негативних змін у діяльності позичальника. Найбільш поширеними факторами, що свідчать про погіршення кредитоспроможності позичальника, виступають:

— порушення графіка погашення заборгованості за кредитом та процентів;