Розділ 6. КРЕДИТНІ ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ

— ділова репутація;

— інша інформація.

Необхідним та важливим доповненням процедури визначення фінансового стану потенційного позичальника виступає другий етап оцінки кредитоспроможності — аналіз якісних показників діяльності підприємства, основними елементами якого є:

1) аналіз історії позичальника;

2) ринкова позиція позичальника та ступінь його залежності від циклічних і структурних змін в економіці та відповідній галузі;

3) ефективність менеджменту позичальника;

4) наявність забезпечення (застава, гарантія, поручительство). Аналіз історії позичальника дозволяє дійти висновку щодо наступної тенденції розвитку на підставі вивчення характеру попередніх взаємовідносин клієнта з банком та історії погашення кредитної заборгованості позичальника у минулому. Дуже важливим моментом є період існування підприємства: практика показує, що найбільш критичними є перші 3 — 5 років активної діяльності.

Оцінка ринкової позиції позичальника включає ознайомлення з такими елементами:

• місцезнаходження підприємства — дозволяє з'ясувати його ефективність з точки зору відповідності виду діяльності та характеру господарських операцій (віддаленість від постачальників, наявність кваліфікованих трудових ресурсів, доступність для покупців тощо);

• вид діяльності підприємства — надає можливість врахувати фактори, унікальні для даного сегмента ринку. При цьому беруться до уваги капіталомісткість галузі, ефективний розмір підприємства в галузі тощо;

• метод операцій — визначається належність підприємства до однієї з трьох основних груп:

— виробництво;

— оптова торгівля;

— роздрібна торгівля;

• юридична форма підприємства — показує, якою частиною майна підприємство буде відповідати перед кредиторами у разі його ліквідації та якою буде процедура ліквідації;

• наявність державних замовлень та державної підтримки позичальника;

• макроекономічна ситуація в економіці та стан розвитку галузі позичальника — враховується пріоритетність галузі для банку, стадія зрілості галузі, чутливість галузі до змін макроекономічних умов, рівень банкрутства у галузі, середній життєвий цикл підприємств у галузі.

Для визначення ефективності менеджменту позичальника враховується:

• наявність у менеджерів негативного досвіду керівництва іншими підприємствами;

• рівень компетентності менеджерів у ключових сферах управління: виробництві, фінансах, збуті;