серед високих сосон те диво розлилося.
(Міцні мисливські ноги, розпущене волосся,
граційні білі груди, поривчасті й хупаві.)
До берега дісталась одним стрибком пружистим,
з води двома руками взяла злотаве коло,
повісила на шию багатство охололе,
що під волоссям чорним сяйнуло, як намисто,
і кинулася в хащу. Її веселі крики
у затишних гніздечках почуло птаство дике
і в запахущім лісі побачило, що сяє.
Побігла повз берези із місяцем на шиї,
а понад комишами, здійнявши веремію,
співаючи, за нею пташині мчали зграї.
Капричо
Скажи, кваплива весно, що коїться зі мною
на тридцять першім році? Чи стовбур я рожевий?
Чи моє тіло в полі нагадує дерева,
привабну кучерявість ростючого повою?
Чи мої очі схожі на будякові квіти?
Невже моє волосся — наче пушок злотавий?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вибрані поезії» автора Альфонсіна Сторні. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зі збірки «Вохра» (1925)“ на сторінці 11. Приємного читання.