TextBook схоче припинити землі смертну втому,
і проміння сонця, що надійде близько,
знов осяє землю у найпершім зблиску,
і промовить голос: «Земле-сиротино,
переймись весною хоч на мить єдину!
Хоч на мить єдину відчуй мою душу;
я — німа, всесвітня і втішати мушу…»
Як утратять спокій тоді під землею
ті мерці, що в лоні поховані нею!
Як вони рвонуться до того проміння,
захочуть злетіти до сяйної сині!
Але надаремно, бо очей тих мертвих
вже не відігріє проміння простерте.
Даремно! Даремно! Надто важкі брами
лежать понад тими мертвими кістками!
Навалені в купи, зборені, негожі
не зможуть піднятись зі старого ложа,
не зможуть уздріти мандрівне світило,
і ніхто не крикне: «Надай мені сили!..»
Зі збірки «Вохра» (1925)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вибрані поезії» автора Альфонсіна Сторні. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зі збірки «Знемога» (1920)“ на сторінці 11. Приємного читання.