Розділ «Частина 1 Незнайомець»

Дівчина знизала плечима.

— Я й сама нічого не розумію. Проте щось тут мені не подобається. На місці фрау Беллхайм я б теж стривожилася. До речі, ти не знаєш, бува, з якої причини в людей може змінюватися колір очей? Я маю на увазі дорослих, тому що в усіх новонароджених очі спочатку молочно-блакитні.

Оскар спохмурнів.

— Дивне запитання. Чому ти вирішила, що я знаюся на цьому?

Шарлотта пригубила сік і похитала головою:

— Ти багато чого бачив у своєму житті. Можливо, хтось розповідав тобі про подібні речі.

— Ніколи не чув нічого такого. Якось навіть моторошно стає…

Шарлотта кивнула. Вона хотіла ще щось додати, але тут у дверях виникла домоправителька з дзвіночком у руках. У салоні пролунав мелодійний дзвін, який заглушив усі голоси.

— Шановні пані та панове! Запрошую вас до їдальні. Вечерю подано!

9

Стіл було розкішно сервіровано. Коштовна порцеляна, срібні ножі та виделки й кришталеві келихи виблискували у світлі численних різдвяних свічок. Поряд із кожним місцем лежало меню із зазначенням імені гостя.

Оскар із жахом виявив, що йому цього вечора доведеться сидіти між двома абсолютно незнайомими людьми. Решті його друзів теж було непереливки — їх усіх посадили далеко одне від одного, тож змусили спілкуватися з незнайомцями, а це було не так уже й легко.

Він хотів було пересісти до Шарлотти, аж тут пані Беллхайм піднесла вгору свій келих.

— Любі друзі, вельмишановні гості. Я дуже рада вітати вас у своєму домі, на цьому новорічному вечорі! Дякую вам, що ви прийняли моє запрошення й погодилися зустріти цей Новий рік разом зі мною і моїм чоловіком. Будь ласка, не дивуйтеся, що я всіх вас розсадила нарізно. Ніякого особливого сенсу в цьому немає, але ж мені хотілося, щоб усі ми якнайскоріше зробилися добрими друзями. Ласкаво прошу вас до нашого дому!

Всі підняли келихи.

Рихард Беллхайм сидів на чолі столу, поруч із дружиною. Складалося враження, що він узагалі не розуміє, де він і навіщо сюди прийшов. Проте, коли дружина щось прошепотіла йому на вухо, чоловік незграбно підвівся й поволі оглянув усіх присутніх за столом.

— Вельмишановні пані та панове, як висловилася б Гертруда, — голос етнографа звучав якось глухо й неприродно. — Вважаю за велику честь бути присутнім за цим святковим столом, навіть якщо я не зможу повною мірою виконувати свої обов’язки хазяїна. Не гнівайтеся, будь ласка. — Він трохи помовчав. — Дехто з вас, можливо, вже встиг помітити, що останнім часом я дещо змінився. І, на жаль, не на краще. Що ж, я змушений визнати це, як не прикро. Втім, лікарі вважають, що цей тимчасовий стан, спричинений нервовим виснаженням, швидко минеться. Сподіваюся, їхні слова є слушними. Повірте, для мене ця ситуація є вельми неприємною. Зарані прошу вибачення на той випадок, якщо мені не вдасться пригадати імені когось із присутніх. Іще раз щиро дякую всім вам за те, що присвятили нам цей святковий вечір і не відмовилися скласти компанію дивакуватому професору.

Гості підняли келихи й іще раз випили за здоров’я вченого.

Оскар перехопив погляд Гумбольдта. Той уважно спостерігав за Беллхаймом. Лише Богу було відомо, що зараз відбувалося в його душі. Почалася вечеря, й усі, хто сидів за столом, помітно пожвавішали. Оскар і собі зосередився на частуванні. Як закуску було подано перепелячі грудки в соусі з портвейну, за ними на столі з’явився традиційний для новорічної вечері короп, а на десерт — сливи в бургундському вині та ванільне морозиво. Вибір вин був надзвичайно широким, і незабаром за столом уже точилася легка й невимушена бесіда. Здавалося, все було як слід.

Однак, за деякий час усе ж настав момент, якого всі вони так побоювалися. Оскар давно запримітив за столом огрядного чоловіка з пишними бакенбардами і великою лисиною, яка вилискувала у світлі свічок. Схоже було на те, що цей пан був зовсім не від того, щоб хильнути зайвого. Про це красномовно свідчили його неприродно блискучі очі, бурякові щоки, великий набряклий ніс і волога нижня губа. Спорожнивши шосту чи сьому склянку, чоловік поволі підвівся, спираючись об край стільця, й промовив так, щоб його почули всі, хто сидів за столом: