TextBook О-комала-моя-мила!
Мама сина народили!
А наш тато так гуляли,
Що на силі підупали!
Цей куплет Енді проспівав сам, потім наставив паличку на юрбу дітей, і вони радісно заспівали другий.
Ой комало, комалися!
Тато зовсім упилися.
Все село сміялось,
Мама усміхалась.
Радісний сміх. Дітей було не так багато, як думала раніше Сюзанна, судячи з того галасу, який вони зчиняли. Після Джейкової розповіді її серце стислося від вигляду Енді, який ними керував. Та водночас вона відчула, як у горлі й на скроні запульсувала жилка люті. Він веде їх вулицею! Так, Едді мав рацію, як щуролов — гамельнський щуролов.
Робот показав імпровізованою диригентською паличкою на дівчинку років тринадцяти-чотирнадцяти. Сюзанна впізнала в ній дочку Ансельмів, які жили на маленькій фермі південніше від Тіанової. Наступний куплет вона проспівала чистим голосом, під ту саму ритмічну мелодію, що дуже нагадувала віршик для скакалки:
Комала, комала,
Сіять рис казала.
Сіяти, збирати,
Дурнів обминати.
Коли до неї приєдналися інші голоси, Сюзанна збагнула, що дітей справді було значно більше. Вони все прибували з-за рогу. Вуха сказали їй правду, тоді як очі підманули. Але на це була вагома причина.
Ой, комала, комала! (співали діти)
Мама рис віддали,
Але тато не дурні,
З мамов сіють рис самі!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Темна вежа [Т.5; Вовки Кальї]» автора Стівен Кінг на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вовки Кальї ОПІР 19“ на сторінці 302. Приємного читання.