Розділ «Вовки Кальї ОПІР 19»

Він не відводив погляду од дошки, що стояла біля вікна, пописана крейдою. Такий спосіб реклами товару здався Едді цілком гідним. Та дошка скидалася на ті, що їх виставляли біля забігайлівок, а ще на рибних ринках.

СЬОГОДНІ В МЕНЮ З Міссісіпі! Смажений на пательні Вільям Фолкнер У твердій палітурці — ринкова ціна У м'якій палітурці «Вінтидж Лайбрері» — 75¢ за томик Зі штату Мен! Крижаний Стівен Кінг У твердій палітурці — ринкова ціна У м'якій палітурці «Букклаб Баргейнз» — 75¢ за томик З Каліфорнії! Реймонд Чендлер, круто зварений У твердій палітурці — ринкова ціна У м'якій палітурці — 7 шт. за $5.00

Неподалік від дошки Едді помітив іншого Джейка — ще не засмаглого, без жорсткого і ясного виразу в очах — біля невеличкого столика, на якому було розкладено товар. Дитячі книжки. Напевно, «Дев'ятнадцять чарівних казок» і «Дев'ятнадцять казок сучасності».

«Припини це, — наказав він самому собі. — Це синдром нав'язливого лайна, і ти це знаєш».

Можливо, так і було, проте Джейк'77 саме збирався взяти з того столика книжки, які невдовзі докорінно змінять (і, цілком імовірно, врятують) їхні життя. Едді вирішив, що почне непокоїтися через число «дев'ятнадцять» пізніше. Або не почне, якщо в змозі буде впоратися зі своєю тривогою.

— Ходімо всередину, — сказав він Джейкові.

Але хлопчик вагався.

— Ти чого? — спитав Едді. — Тауер нас не побачить, якщо тебе це хвилює.

— Тауер не побачить, — погодився Джейк. — Але що, як побачить він? — І хлопчик показав на себе колишнього, у котрого ще все було попереду: зустріч з Ґешером, Цок-Цоком і старими в Річковому Перехресті. А також з Блейном Моно та Реєю з Коосу.

Джейк дивився на Едді перелякано й допитливо водночас.

— А раптом я побачу самого себе?

Такої можливості Едді не відкидав. Чорт, статися могло що завгодно. Та відчуття, що було в нього на душі, від цього не змінилося.

— Гадаю, нам треба зайти, Джейку.

— Та… — вирвалося у хлопчика довгим зітханням. — Я теж так думаю.

П'ЯТЬ

Вони увійшли непоміченими, Едді полічив книжки на столику, що привернув хлопчикову увагу, і полегшено зітхнув, нарахувавши двадцять одну. Та тільки після того, як Джейк забрав дві потрібні йому книжки — «Чарлі Чух-Чуха» і книгу загадок, — їх лишилося дев'ятнадцять…

— Знайшов собі щось цікавеньке, синку? — спитав лагідний голос, що належав огрядному чоловікові в сорочці з відкритим коміром. Позаду нього, біля шинкваса, що його ідею наче поцупили з візка для продажу прохолодних газованих напоїв початку XX століття, тріо пристаркуватих парубків пили каву й поїдали тістечка. На мармуровій дошці стійки лежала шахівниця, на якій тривала партія.

— Скраю сидить Аарон Діпно, — прошепотів Джейк. — Він пояснить мені загадку про Самсона.

— Шшш! — цитьнув Едді, бо хотів почути розмову між Кельвіном Тауером і Джейком'77. Вона раптово здалася йому дуже важливою… та тільки чому, в біса, в книгарні було так темно?

Напівморок тут не панує. О цій порі східний бік вулиці заливає сонячне світло, двері відчинено, тож усе проміння без перешкод потрапляє всередину. Чого це ти вирішив, що тут темно?

Бо так було насправді. І сонячне світло — його контраст до темряви — тільки підсилювало враження. Гірше ставало від того, що ти не міг побачити темряву… і Едді усвідомив жахливу річ: цим людям — Тауерові, Діпно, Джейку'77 — загрожує небезпека. Можливо, і їм з Джейком із Серединного світу та Юком також.

Загроза нависла над усіма.