Розділ «19    99 ВІДТВОРЕННЯ ВІДКРИТТЯ СПОКУТА ПОНОВЛЕННЯ»

— Я приїду, але не на цій чортопхайці. Я вестиму «мерседес-бенц S-600». — У її голосі звучала неприхована гордість.

Роланд гадки не мав, що таке «мерседес-бенц», але про всяк випадок кивнув.

— Їдь. Поговоримо пізніше, коли повернешся.

Якщо повернешся.

— Думаю, тобі знадобиться оце. — Вона вклала револьвер йому в кобуру.

— Дякую-сей.

— Прошу.

Роланд дивився, як вона підходить до старого пікапа (йому здалося, що машина почала їй навіть подобатись, незважаючи на несхвальні слова, якими вона її нагороджувала) і сідає за кермо. І раптом зрозумів, що в пікапі може бути дещо потрібне йому.

— Стій!

Місіс Тасенбаум уже готувалася повернути ключ запалювання, але забрала руку й питально подивилась на стрільця. Роланд обережно поклав Джейка на землю, в яку хлопчик мав невдовзі лягти (саме ця думка змусила стрільця гукнути до Айрін), і звівся на ноги. Скривився і приклав руку до стегна, але вже просто за звичкою. Болю не було.

— Що? — запитала жінка, поки він ішов до неї. — Мені треба швидше звідси поїхати…

Бо інакше можна не їхати взагалі.

— Я розумію.

Він зазирнув у кузов пікапа. Серед розкиданих інструментів вгадувалося щось квадратне, накрите синім брезентом. Краї брезенту було підгорнуто таким чином, щоб він не злетів. Роланд зняв брезент, і під ним виявилося вісім чи десять коробок з твердого паперу, який Едді називав «кар-тоном». Коробки було зсунуто разом, так що вони утворювали квадрат. З картинок на кар-тоні він зрозумів, що в них пиво. Але стрільця не цікавив уміст, нехай би то була й вибухівка.

Йому потрібен був брезент.

Він відступив від пікапа і сказав:

— Тепер можеш рушати.

Айрін знову взялася за ключ, що заводив двигун, але повернула не одразу.

— Сер, — промовила вона. — Співчуваю твоїй утраті. Просто хотіла тобі це сказати. Я бачу, як багато важив для тебе цей хлопчик.

Роланд Дескейн похилив голову і промовчав.