Ар’я застигла на місці.
— Я не дівчисько!
— Та дівчисько ж. Чи ти гадаєш, що я такий самий тупак, як вони?
— Тупак-тупацюра! Нічна Варта не бере до себе дівчат, це кожен знає!
— Оце правда. Не знаю, навіщо Йорен тебе з нами віз, та мабуть, він знав, навіщо. Але ти дівчисько і є.
— Ні!
— То виймай цюцюрку і сци просто тут. Ну ж бо, давай!
— Я не хочу. А якби схотів, то й посцяв би.
— Брешеш. Ти не можеш вийняти цюцюрку, бо її не маєш. Коли нас було тридцять душ, то я не помічав, але ж ти завжди бігала до лісу, щоб відлити зайве. А Мантулик такого не робив, і я теж. Якщо ти не дівчисько, то напевне, якийсь євнух-різанець.
— Сам ти євнух.
— Ти ж знаєш, що ні, — вишкірився Гендрі. — Хочеш, вийму свою цюцюрку і покажу? Мені ховати нічого.
— А от і є чого! — вигукнула Ар’я, палко бажаючи звернути з розмови про цюцюрки. — Ті золотокирейники приїхали до корчми по тебе, а ти й не казав, навіщо!
— Якби ж я сам знав. Гадаю, знав Йорен, та мені не сказав. А чому ти вирішила, що вони шукали тебе?
Ар’я вкусила губу. Вона згадала, що їй сказав Йорен того дня, коли відрізав волосся. «Половина тієї наволочі видасть тебе королеві, як раз плюнути, за прощення гріхів і кілька срібних монет. А інша половина перед тим ще й згвалтує.» Гендрі один був не такий, і королева розшукувала його теж.
— Я тобі скажу, якщо спершу скажеш ти, — сторожко проказала вона.
— Кажу ж тобі, Аріку, сам не знаю… тебе що, справді так кличуть, чи ти маєш якесь дівчаче ім’я?
Ар’я втупилася у покручений корінь в себе під ногами. Вона розуміла, що прикидатися вже годі. Гендрі здогадався, а вона в штанях не має нічого такого, щоб переконати його в іншому. Їй лишалося або дістати Голку і вбити його на місці, або довіритися йому. Та вона не була певна, чи зможе його вбити, навіть якщо зважиться — він сам мав меча і був значно сильніший. Лишалося тільки сказати правду.
— Ломикові й Мантуликові знати не можна, — мовила вона.
— Вони не знатимуть, — заприсягся хлопець. — Від мене — ніколи.
— Ар’я. — Вона здійняла на нього очі. — Мене звати Ар’я. З дому Старк.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чвара королів» автора Джордж Р.Р. Мартин на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чвара королів“ на сторінці 176. Приємного читання.