Розділ «Чвара королів»

— Чи не гаву я тут чую? Ту саму, яка кпинить із крука, чорним пір’ям йому доріка? Може, ви не хочете навіть послухати, що я запропонував Доранові Мартелу?

Варис захихотів.

— Може статися, мої маленькі пташечки вже мені розповіли.

— Ти ба! — Тиріонові аж закортіло самому почути. — То розповідайте ви мені.

— До сього дня дорнійці ухилялися від війни. Доран Мартел скликав корогви, та й по тому. Його ненависть до дому Ланістер добре відома, і про нього всі думають, що він приєднається до князя Ренлі. Ви хочете переконати його цього не робити.

— Сказане вами цілком очевидно, — зазначив Тиріон.

— Єдина загадка — що ви маєте запропонувати йому в обмін на військову підтримку. Великий князь любить свою родину і досі тужить за сестрою Елією та її милими дітками.

— Колись батько казали мені, що сліпа любов до родичів не повинна заступати можновладцеві очі… а після відбуття пана Слинта до чорного братства в малій раді лишилося вільне місце.

— Місце у раді зневажати не слід, — визнав Варис, — і все ж чи достатньо його, щоб гордовитий володар забув про вбивство своєї рідної сестри?

— Навіщо забувати? — посміхнувся Тиріон. — Я обіцяв йому заразом і вбивць сестри, живими чи мертвими — на вибір його ясновельможності. По закінченні війни, певна річ.

Варис кинув на нього лукавий погляд.

— Мої пташечки кажуть, що принцеса Елія вигукнула… певне ім’я… коли по неї прийшли.

— Що ж то за таємниця, яку знають геть усі?

В Кастерлі-на-Скелі було загальновідомо, що Елію з дитиною вбив Грегор Клеган. Казали, що він згвалтував принцесу, навіть не витерши з рук крові та мізків її сина.

— Але ж ця таємниця — воїн, що присягнув службою вашому батькові.

— Мій батько першим скаже вам, що п’ятдесят тисяч дорнійського війська варті життя одного скаженого собаки.

Варис попестив напудровану щоку.

— А якби великий князь Доран завимагав крові того можновладця, який віддав наказ, на додачу до крові лицаря, що його виконав…

— Повстання очолював Роберт Баратеон. Усі накази зрештою походили від нього.

— Але Роберта тоді не було у Король-Березі.