— Він міг… можливо, він був… даймо, що він… Все це лише припущення, Доріс. А якщо не вишукувати ті чи ті можливі варіанти, а дотримуватися лінії найімовірнішого розвитку подій, то вона приведе нас лише до одного висновку — вчинено вбивство.
— Сподіваюсь, ти все-таки не станеш займатись цим, Лу, — ледве стримуючись, мовила Доріс. — Мені байдуже, вбивство це чи ні. Я не бажаю, щоб ти вчиняв через це бучу. Тобі не вільно ризикувати кар'єрою. Гадаю, тобі ясно?
Раптом задзеленчав телефон. Доріс узяла слухавку. Глянула на Брейда.
— Професор Літлебі, — проказала, прикривши мікрофон рукою.
— З якого б то дива? — здивовано прошепотів Брейд.
Доріс знизала плечима і приклала палець до вуст:
— Зважуй слова!
Брейд підніс слухавку до вуха.
— Добрий вечір, пане професор.
— Алло, Брейд, — почувся в трубці голос керівника кафедри. — Який жах! Я тільки-но довідався про цей випадок.
— Так, сер. Сталося велике нещастя.
— Я майже нічого не знаю про цього хлопця, — правив своєї Літлебі. — Здається, були якісь сумніви, чи можна допускати його до роботи над докторською, зрештою, тепер це вже байдуже. І все-таки я вважаю, що вдача людини неабияк впливає на її долю, приміром, нещасливий випадок у лабораторії неабияк залежить від негативних рис характеру працівника. Відважуся заявити, що психіатри можуть мати найдивніші тлумачення цього, але мені досить спостереження фактів. Ага, чи не могли б ви зайти до мене завтра вранці перед початком занять?
— Звичайно, сер. Можна дізнатися, в якій справі?
— Треба поміркувати над деякими питаннями у зв'язку з цим випадком. Ваша лекція починається о дев'ятій?
— Достеменно так, сер.
— Тоді зустріньмось о пів на дев'яту. Ну що ж, Брейде, тримайтесь. Це так жахливо. Так жахливо. — На половині третього «так жахливо» Літлебі поклав слухавку.
— Чого він викликає тебе? — запитала Доріс, тільки-но Брейд закінчив розмову. — Про що йдеться?
— Цього він не сказав, принаймні конкретно.
Брейд узяв давно вже спорожнілий келих, і йому раптом закортіло знову чогось випити. Але він передумав і спитав:
— Може, під'їмо? Чи ти вже вечеряла?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Подих смерті» автора Айзек Азімов на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3“ на сторінці 4. Приємного читання.