Розділ «ПРИГОДА ДЕВ'ЯТНАДЦЯТА, У якій Іа-Іа знаходить совушник і Сова переїздить на нову крартиру»

І от, коли вони всі сказали, що ця пісня – Чудова-Пречудова Хвалебна Пісня, Паць ніби зовсім байдужим голосом спитав: "А що, правда, гарна пісенька? Тобто я хотів спитати, як вона вам?.."

– Ну, а де ж новий замок? – спитав Пух.– Ти знайшла його, Сово?

– Вона знайшла для нього назву,– сказав Крістофер Робін, ліниво покусуючи травинку.– Отже, зараз їй не вистачає тільки самого замку.

– Я назву його ось як,– поважно мовила Сова й показала громаді те, над чим вона чарувала, – невеличку дощечку, на якій було вималювано яскравою фарбою:

СОВУШНИК

І саме в цю урочисту, хвилюючу мить хтось вискочив з лісу і налетів на Сову. Дошка впала на землю, і до неї кинулися Паць та Крихітка Ру.

– А-а, це ти! – сердито сказала Сова.

– Привіт, Іа,– сказав Кролик.– Нарешті завітав до нас! Де ж ти був?

Проте Іа не звернув на них жодної уваги:

– Доброго ранку, Крістофере Робіне,– промовив він, відштовхуючи Паця та Крихітку Ру.

Умостившись на СОВУШНИК, Іа спитав:

– Ми тут самі?

– Самі,– сказав Крістофер Робін, подумки усміхаючись.

– Мені сказали – крилата чутка долетіла й до мого Закутку Лісу, що якась Особа нібито шукає собі дім. Цей дім для неї я вже знайшов!

– Молодець! – приязно сказав Кролик.

Іа покосився на нього через плече і знов обернувся до Крістофера Робіна.

– Щось утрутилося в нашу розмову,– голосно прошепотів Іа.– Однак не будемо зважати. Словом, якщо ти, Крістофере Робіне, хочеш, то ходімо зі мною, і я тобі дещо покажу.

Крістофер Робін скочив на ноги:

– Ходімо, Пуше! – сказав він.

– Ходімо, Тигро! – гукнув Крихітка Ру.