TextBook – Ото ж бо, Іа. Заходь до кожного з нас у будь-який час, коли тобі заманеться.
– Дякую, Кролику. А якщо хтось і скаже голосно: "Знову приперся цей Іа!", то я можу й вийти.
Кролик нетерпляче переступав з лапи на лапу:
– Ну, гаразд,– сказав він,– мені час бігти. Сьогодні в мене роботи по самісінькі вуха.
– Бувай здоров,– сказав Іа.
– Що-що? А-а, бувай здоров. І якщо ти, бува, набредеш на пристойне житло для Сови, обов'язково повідом.
– Можеш на мене покластися,– сказав Іа.
І Кролик пострибав далі.
......................................
Пух розшукав Паця, і вони разом знову подалися до Дрімучого Пралісу.
– Пацю,– сором'язливо сказав Пух, після того як вони довго йшли мовчки.
– Що, Пушку?
– Пригадуєш, я казав, що треба створити Хвалебну Пісню? Ти сам знаєш про що.
– І ти її створив? – спитав Паць, рожевіючи з кінчика рильця.– Ой, невже ти справді створив?..
– Справді, Пацику.
Рожева барва повільно попливла від Пацевого рильця й почала заливати йому вуха.
– Таки справді-справді? – охриплим голосом спитав Паць.– Про... про... той Випадок, Коли?.. І вона вже зовсім-зовсім готова?
– Авжеж, Пацику.
Кінчики Пацевих вух спалахнули. Він замірився щось сказати, але навіть після того, як кілька разів прокашлявся, нічого не вийшло.
Тоді Пух повів далі:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вінні-Пух та його друзі» автора Мілн А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПРИГОДА ДЕВ'ЯТНАДЦЯТА, У якій Іа-Іа знаходить совушник і Сова переїздить на нову крартиру“ на сторінці 6. Приємного читання.