Розділ «Основні дати життя і творчості Ернеста Хемінгуея»

Хемінгуей починає роботу над книжкою про сафарі і планує нову поїздку до Африки. В червні до нього приїздить Леланд Хейуорд — постановник майбутнього фільму «Старий і море». В серпні прибуває уся робоча група кінематографістів разом з відомим американським актором Спенсером Тресі, якого запрошено на роль Старого. Під час роботи над фільмом здоров'я письменника значно погіршується.

У квітні зйомки фільму поновлюються, і Хемінгуей разом з акторами вирушає в експедицію до берегів Перу. В кінці року він приїздить до Іспанії. Через стан здоров'я поїздки до Африки йому категорично заборонені.

Під час цієї подорожі до Європи Хемінгуей знаходить у Парижі свої давні папери й записники.

Хемінгуей повертається на Кубу. На острові розгортається революційний рух під проводом Фіделя Кастро, якому письменник дуже симпатизує і в перемогу якого вірить. Зиму Хемінгуей живе у Сан-Веллі, звідки уважно стежить за кубинськими подіями. В інтерв'ю американському журналісту Е. Уотсону він каже: «Я— за революцію Кастро, тому що її підтримує народ. Я вірю в його справу». І пізніше неодноразово виступає на підтримку кубинської революції. Його висловлювання, надруковані в уругвайській газеті, використав Фідель Кастро у своїй промові в важкому для революції липні 1959 р.

Хемінгуей працює над автобіографічною книжкою про Париж 20-х років («Свято, що завжди з тобою»).

Влітку Хемінгуей живе в Іспанії і спостерігає боротьбу двох відомих матадорів — Луїса Домінгіна і Антоніо Ордоньєса. Восени переїздить до США в Кетчум. Працює над нарисом про іспанську подорож для журналу «Лайф».

У січні письменник повертається на Кубу, нарис про кориду переростає у великий твір.

У лютому Хемінгуей гостинно зустрічає радянських людей — А. І. Мікояна і очолювану ним урядову делегацію, що прибула на Кубу.

У кінці травня черговий міжнародний конкурс ловців великої риби ім. Ернеста Хемінгуея проходив під девізом «Спорт — народу». На одному з 55 човнів — катері «Кристал» — у море вийшов Фідель Кастро. На борту катера був і легендарний Че Гевара. Команда «Асоціація друзів моря», до складу якої входили і рибалки з катера «Кристал», посіла третє місце. На цьому конкурсі зустрілися Ф. Кастро і Е. Хемінгуей.

У червні Хемінгуей передає видавцеві Чарлзу Скрібнерсу-молодшому рукопис паризьких спогадів і «Небезпечного літа». Сам письменник вирушає до Іспанії, щоб перевірити окремі деталі написаної книжки про кориду. У вересні в трьох випусках журналу «Лайф» виходять уривки з «Небезпечного літа».

Здоров'я письменника різко погіршується. У жовтні він повертається до США, в свій кетчумський дім. В кінці листопада літаком його доставляють у Рочестер, штат Міннесота, де з підвищеним тиском і в стані тяжкої нервової депресії під чужим ім'ям, щоб уникнути зайвої писанини газетярів, його помістили в клініку Майо.

В кінці січня, після курсу лікування електрошоком, Хемінгуея виписано з клініки, і він повертається до Кетчума. Проте працювати більше не може. У квітні Хемінгуей намагається накласти на себе руки, і до ЗО червня його знову лікують у клініці Майо.

Вранці 2 липня Хемінгуей застрелився у своєму кетчумському домі і був похований на кетчумському кладовищі.

Згідно з його заповітом розпорядником майна і літературного архіву призначено було вдову письменника Мері Уелш. Посмертно було видано «Свято, що завжди з тобою» (1964), «Острови в океані» (1970), збірку «Оповідання про Ніка Адамса» (1972), в яку було включено 8 ще не відомих до того новел про цього хемінгуеївського героя. На видання листів Хемінгуей наклав заборону.

«Фінку Віхію» вдова письменника передала в дарунок кубинському народу. Зараз там музей Хемінгуея, в якому все залишено так, як було за життя письменника, а на подвір'ї стоїть його катер «Пілар».

На березі моря в селищі Кохімар коштом місцевих рибалок встановлено бронзове погруддя письменника.

Тамара Денисова