TextBook І, побачивши, що Рене-Жан уже поїв, а Гро-Ален їсть, теж узяла миску, що стояла біля неї, і стала їсти, підносячи ложку частіше до вуха, ніж до рота.
Часом вона відмовлялася від цивілізації і їла пальцями.
Гро-Ален, за прикладом свого брата, вишкріб дно миски, потім кинувся до Рене-Жана, і вони стали бігати по кімнаті.
II
Раптом унизу надворі почулися з боку лісу звуки ріжка — суворі й владні. Зверху, з висоти башти, відгукнулась сурма. Цього разу ріжок питав, а сурма відповідала.
Вдруге заграв ріжок і вдруге озвалась сурма.
Потім знизу, від узлісся, пролунав далекий, але виразний голос:
— Розбійники, здавайтесь. Якщо ви не здастеся до заходу сонця, ми будемо штурмувати.
Другий голос, схожий більше на рев, відповів:
— Штурмуйте!
Голос знизу продовжував:
— Постріл з гармати за півгодини до штурму буде останнім попередженням.
А голос зверху повторив:
— Штурмуйте.
Людські голоси не доходили до дітей, але звуки ріжка й труби розносяться вище й далі. При першому ж звукові ріжка Жоржетта перестала їсти й витягнула шийку, прислухаючись. При звуках сурми вона поклала ложку. При другому сигналі ріжка вона підняла правий вказівний пальчик і стала помахувати ним, відзначаючи переливи й перерви в звуках ріжка та сурми. Коли сурма й ріжок замовкли, вона задумалася з піднятим у повітря пальчиком і пролепетала неголосно:
— Мізика.
Вона хотіла, певно, сказати: музика.
Двоє старшеньких не звернули уваги на переговори труби й ріжка. Всю їхню увагу привертало спостерігання мокриці, яка лізла на підлозі. Гро-Ален перший побачив її і закричав:
— Звірятко!
Рене-Жан підбіг до нього.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дев'яносто третій рік» автора Віктор-Марі Гюго на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНІ ТРЕТЯ У ВАНДЕЇ“ на сторінці 38. Приємного читання.