Розділ «Алан Маршалл Я вмію стрибати через калюжі»

Спот, який трохи відстав од Даммі, майнув зайцеві навперейми, але той вивернувся і проскочив між двома собаками. Даммі, що встиг оговтатися, знову взяв розгін і вже клацнув був над зайцем зубами, але звірятко знову вивернулося і, тепер уже перелякане на смерть, кинулося навпростець пасовиськом. Обидва собаки помчали за ним.

— Лови його! Хапай! — горлав я, вистрибуючи слідом за ними на милицях.

Джо біг навперейми й собі кричав:

— Бери його! Бери!

Посеред пасовиська Даммі знову мало не впіймав зайця, потім Спот, зрізавши кут, змусив звірятко завернути, але при цьому не втримав рівноваги й відлетів убік, а заєць помчав до чагарника. Даммі летів за ним, і відстань між ними скорочувалася.

Спот метнувся до кущів навперейми і, поки Даммі оббігав їх, пірнув, не зменшуючи швидкості, слідом за зайцем у хащу.

— Він його там загубить! — захекано вигукнув Джо, підбігши до мене.

Ми мовчки вдивлялися в густий чагарник; зненацька ми почули, як Спот голосно вискнув, завив — і тоді запала тиша.

— Він напоровся! — злякано вигукнув я, дивлячись на Джо й сподіваючись, що він дасть якесь інше пояснення.

— Схоже на те, — кивнув Джо.

— Він убився, — запхикав Енді.

— Помовч! — гримнув на нього Джо.

Ми довго шукали в кущах, доки нарешті знайшли Спота. Він лежав серед папороті, залитий кров’ю, й гілка, на яку він наразився, теж була закривавлена; гостра, як ніж, вона ховалася під листям папороті.

Ми прикрили Спота гіллям так, щоб його зовсім не було видно, й пішли додому.

Я заплакав аж тоді, коли знайшов батька в стайні й розповів йому про те, що сталося.

— Шкода Спота, — сказав батько. — Шкода. Але він навіть не відчув, що його вбило.

— Йому не було боляче? — спитав я, схлипуючи.

— Ні, — впевнено відповів батько. — Спот нічого не відчув. Хоч би де він зараз був, йому все ще здається, що він біжить. — Батько замислено подивився на мене й додав: — Спот засмутився б, якби дізнався, що ти отак побиваєшся через те, що він спить серед папороті в чагарнику.

Почувши це, я перестав плакати.

— Це через те, що я скучатиму за ним, — пояснив я.