— Подивись!
Руді жадібно згріб її у долоню. Вони майже згорали від хвилювання, поки бігли назад до крамниці пані Діллер, навіть не замислившись про те, що одного пфеніга може бути недостатньо. Вони влетіли у двері і зупинилися перед арійською крамаркою, що презирливо їх оглядала.
— Я чекаю, — сказала вона. Її волосся було зібрано на потилиці, а чорне плаття здавлювало її тіло. Зі стіни за ними незмигно спостерігала обрамлена фотографія фюрера .
- Heil Hitler, — почав Руді.
- Heil Hitler, — відповіла пані Діллер, випрямляючись за прилавком. — А ти? — Вона прошила дівчинку поглядом, і Лізель швиденько показала їй «heil Hitler » .
Руді не забарився витягти з кишені монету і рішуче поклав її на прилавок. Він подивився просто у заокулярені очі крамарки і промовив:
— Суміш льодяників, будь ласка.
Пані Діллер усміхнулась. Її зуби штовхалися ліктями, їм бракувало місця у роті, а від її несподіваної люб’язності Руді і Лізель теж посміхнулися. Та ненадовго.
Крамарка зігнулася, покопирсалася під прилавком і знову з’явилася перед ними.
— Тримайте, — сказала вона, кинувши на прилавок однісінького льодяника. — Самі помішайте.
На вулиці вони зняли обгортку і намагалися розкусити його навпіл, але цукор був як скло. Занадто твердий, навіть для звіриних різців Руді. Тож вони вирішили смоктати його по черзі. Десять разів Руді. Десять — Лізель. І так мінятися.
— Ось це, — заявив Руді із льодяниковою усмішкою, — і є гарне життя, — а Лізель і не сперечалася. Коли льодяник уже висмоктався, у обох були неприродно червоні губи, а по дорозі додому вони нагадували одне одному уважно дивитися на дорогу — раптом їм трапиться ще одна монетка.
Монетки вони, звісно ж, не знайшли. Нікому не може так пощастити двічі за один рік, то що тут казати про один день.
Проте, з червоними зубами і язиками, вони простували Небесною вулицею, видивляючись по дорозі монетку.
То був чудовий день, а нацистська Німеччина — неймовірна країна.
Борець. Продовження
А зараз перенесемося трохи вперед, до холодної ночі боротьби. Крадійка книжок наздожене нас пізніше.
Було третє листопада, і його ноги причепилися до підлоги вагона. Виставивши перед собою, він читав книжку — «Mein Kampf» . Його рятівницю. Піт стікав з його рук. Пальці вп’ялися в сторінки.
ВИДАВНИЦТВО «КРАДІЙКА КНИЖОК»
ОФІЦІЙНО ПРЕДСТАВЛЯЄ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Крадійка книжок» автора Маркус Зузак на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина 3“ на сторінці 21. Приємного читання.