Розділ «Стівен Кінг, Пітер Страуб Талісман»

Розділ тридцять шостий

Джек і Річард ідуть на війну

Цього вечора заграва стала ширшою — наближення до океану розмивало пейзаж — трохи краси поменшало. Джек зупинив потяг на вершині пагорба неокресленої форми і знову пішов до платформи. Він лазив там майже годину (похмурі кольори неба зблякли і на сході з’явився молодик) і приніс шість ящиків, на яких було написано «ЛІНЗИ».

— Відкрий їх, — сказав він Річарду. — Перелічи. Тебе призначено Охоронником лінз.

— Чудово, — втомленим голосом промовив Річард. — Я знав, що не просто так здобуваю освіту.

Джек знову повернувся на платформу і заходився піднімати кришку одного з ящиків із позначкою «ДЕТАЛІ». Раптом звідкілясь із пітьми пролунав грубий, охриплий крик, після чого хтось заволав від болю.

— Джеку? Джеку, ти там?

— Так! — відповів Джек.

Він вирішив, що це дуже тупо — перекрикуватися між собою, наче пралі через паркан, але, зважаючи на голос Річарда, той був на межі жаху.

— Ти скоро повернешся?

— Стій, де стоїш, — крикнув Джек, активніше працюючи цівкою «Узі».

Вони вже виїжджали із Заклятих Земель, але Джек усе одно не хотів затримуватися на стоянці. Простіше було б перенести ящик зі зброєю до кабіни потяга, але він був занадто важким.

«Це мої “Узі”, вони не важкі», — подумав Джек і загиготів у пітьмі.

— Джеку? — залунав пронизливо високий голос Річарда.

— Не гарячкуй, друзяко.

— Не називай мене друзякою.

Заскрипіли цвяхи, і кришка ящика достатньо піднялася, щоб Джек зміг відкинути її. Хлопчик схопив два змащених мастилом автомати і вже повертався, коли помітив іще один ящик — той був завбільшки з коробку з-під переносного телевізора. Раніше він був під брезентом.

Джек у прозорому сяйві місяця швидко пронісся дахом вагона, відчуваючи, як свіжий вітер обвіває його обличчя. Чистота — жодного гнилого смороду, жодного розкладання, тільки свіжа волога і стійкий аромат солі.

— Що ти там робив? — заходився лаятись Річард. — Джеку, у нас є зброя! І в нас є набої! Навіщо ти поліз туди набирати ще? Поки ти там вештався, щось могло залізти сюди!

— Нам потрібно більше автоматів, бо вони мають схильність перегріватися, — відповів Джек. — Більше куль потрібно, бо нам доведеться багато стріляти. Я також, як бачиш, дивлюся телевізор. — Джек знову поглянув у бік вантажної платформи. Йому хотілося подивитися, що в тій квадратній коробці.