Квідич крізь віки

червоним кажаном на грудях. Їх знаменитий талісман, кажан Барні, також відомий своєю участю в

рекламі масляного еля (Барні: Я пищу від масляного еля!).

Осмінгтонські Оси. «Осмінгтонські Оси» носять мантії з чорними і жовтими горизонтальними смугами і із

зображенням оси на грудях. Засновані в 1312 році, «Оси» перемагали вісімнадцять разів в національній

першості і двічі ставали півфіналістами Кубка Європи. Назва команди вважається висхідною до неприємної

історії, що відбулася на матчі з «Сілотськими Стрілами» в середині XVII століття, коли відбивач,

пролітаючи мимо дерева на краю поля, побачив на нім осине кубло і вибив його у бік Ловця «Стріл», який

постраждав так сильно, що йому довелося покинути гру. Осмінгтонці виграли і зробили осу своїм

талісманом. Уболівальники «Ос» (також відомі як «Жала») традиційно голосно дзижчать, щоб відвернути

увагу загоничів супротивника при виконанні штрафного кидка.

Гармати з Чадлі. Багато хто, можливо, визнає, що дні слави «Гармат із Чадлі» відійшли в минуле, але їх

завзяті уболівальники живуть надією на відродження минувщини. «Гармати» перемагали в чемпіонаті

двадцять один раз, але востаннє це відбулося в 1892 році, а їх виступам в XX столітті ніколи не вистачало

блиску. Форма гравців — яскраво оранжева, вона прикрашена ядром, що летить, і двома великими чорними

літерами "Г" і "Ч". Девіз клубу був змінений в 1972 році з «Ми переможемо» на «Схрестимо пальці і

сподіватимемося на краще».

Сілотські Стріли. Ця північноанглійська команда була заснована в 1612 році. Їх форма — світло-блакитна і

прикрашена срібною стрілою. Уболівальники «Стріл» погоджуються, що зоряним часом їх команди був

поєдинок 1932 року з тодішніми чемпіонами Європи, «Габровськими Грифами». «Стріли» перемогли в дощ

і туман, — гра тривала шістнадцять днів! Стара традиція уболівальників випускати з чарівних паличок