— Де ці Черепні острови?
— Далеко-далеко на заході. Треба плисти до Касинопії і там докладно розпитати.
— Які скарби?
— Там заховано сотні золотих монет і багато іншого.
— Чого саме?
Відповіді немає.
— Чий то був корабель, «Королівський Посланець»?
Старий і далі мовчав, дивлячись на Попелю. Поклавши карту до сумки, Ерік спробував інше запитання:
— Яка ж порада?
Цього разу старий схопив Попелю за руку й міцно стиснув її.
— Не довіряй нікому. Я не знаю жодного капітана, який поділився б із тобою скарбами. Якщо вони дізнаються, що в тебе є карта, вони викрадуть її, а то й гірше. Щоб дістати скарби, тобі треба мати власний корабель. І то добре захищений. На Черепних островах живе багато небезпечних істот. — Зітхнувши, старий знов упав на ліжко.
— Які істоти? Який захист?
Подумки стенувши плечима, Ерік приготувався піти.
# ПРОЩАВАЙ
— Прощавай, доню. Щасти тобі в подорожах. І провідуй інколи мене.
— Інколи я провідуватиму тебе.
— Дякую, Попелю. Мені бракуватиме твоєї краси. Але тобі вже пора ступати на свій шлях у світі.
# ПРОЩАВАЙ
Капітан Акуло втомлено махнув з ліжка рукою й відвернувся.
Ерік майже вибіг із кімнати. Ох як цікаво! Це вже справжня пригода. Якби мати достатньо часу, можна було мало-помалу заробити гроші на подорож до Касинопії, найняти корабель і дістати скарби. Єдина проблема полягала в тому, що часу Ерік не мав. До випускного чемпіонату з «Епіку» менше двох місяців.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Епік» автора Конор Костик на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Конор Костик ЕПІК“ на сторінці 10. Приємного читання.
TextBook