Равік згадав, що між ними сталося вночі. Було б смішно надавати цьому якесь значення, але подяки він аж ніяк не сподівався, і це йому тим дужче не сподобалось.
— Я справді не знала б… — знов почала жінка.
Вона й далі нерішуче стояла перед ним. Чому вона не йде собі?
— Але тепер знаєте, — сказав він, аби не мовчати.
— Ні.— Жінка глянула йому в вічі.— І тепер ще не знаю. Знаю тільки, що мушу щось зробити. Знаю, що не можу втекти.
— Це вже багато. — Равік узяв плаща. — Я вас проведу вниз.
— Не треба. Скажіть мені тільки… — Вона затнулася, шукаючи потрібних слів. — Може, ви знаєте… що треба робити… коли…
— Коли що? — не зразу спитав Равік.
— Коли хтось помре, — видушила з себе жінка й заплакала. Вона не хлипала, тільки плакала, майже нечутно.
Равік почекав, поки вона трохи заспокоїться.
— У вас хтось помер?
Вона кивнула головою.
— Учора ввечері?
Вона знов кивнула.
— Ви його вбили?
Жінка витріщила на нього очі.
— Що? Що ви сказали?
— Ви вбили його? Коли ви питаєте мене, що вам робити, то повинні сказати й це.
— Він помер! — розпачливо крикнула жінка. — Раптово…
Вона затулила обличчя руками.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в двох томах » автора Еріх Марія Ремарк на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТРІУМФАЛЬНА АРКА“ на сторінці 21. Приємного читання.