TextBook Пізно повернулася. Атож! Усе йде своїм плином, навіть коли тебе замкнуть до в’язниці. А ти забув. У ліжку, заспана, коси розсипались по подушці, на стільцях розкидані панчохи, білизна, вечірня сукня… Перед очима в нього все захиталося: запітніла від подиху шибка телефонної будки, безмежно далека голова поліцая, що плавала, ніби в акваріумі. Равік опанував себе.
— Я мушу кінчати, Джоан.
Він почув її стривожений голос:
— Хіба ж так можна? Отак просто підеш, і я зовсім не знатиму, де ти і що з тобою…
Мабуть, схопилася з ліжка, відкинула подушку, в руці телефонна трубка, немов зброя, немов ворог… І її плечі, її очі, потемнілі від хвилювання.
— Я ж не на війну йду. Просто мушу поїхати в Швейцарію. І скоро повернуся. Уяви собі, що я ділова людина й хочу, щоб Ліга націй купила в мене партію кулеметів.
— Коли ти повернешся, знов почнеться те саме. Я вмру зі страху.
— Скажи ці слова ще раз, Джоан.
— Справді вмру! — В голосі її почувся гнів. — Я дізнаюся про все остання! Вебер може тебе відвідувати, а я ні! Морозову ти телефонував, а мені ні! А тепер ти їдеш…
— О боже, — мовив Равік. — Не сварімося, Джоан.
— Я не сварюся. Кажу тільки, як воно було.
— Гаразд. Я мушу кінчати. До побачення, Джоан.
— Равіку! — крикнула вона. — Равіку!
— Що?
— Повертайся! Швидше повертайся! Я пропаду без тебе!
— Я повернуся.
— Повертайся… неодмінно…
— До побачення, Джоан. Я скоро повернуся.
Равік хвилину постояв у задушливій темнуватій будці. Тоді похопився, що й досі не повісив трубки. Він відчинив дверці. Поліцай, добродушно всміхаючись, спитав:
— Побалакали?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в двох томах » автора Еріх Марія Ремарк на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТРІУМФАЛЬНА АРКА“ на сторінці 188. Приємного читання.