— Мене цікавить, чи у вас є з собою паспорт? Або посвідка особи?
— Звичайно, немає,— відповів Равік. — Хто носить із собою паспорт?
— А де він у вас?
— У консульстві. Я його здав туди тиждень тому. Треба продовжити візу.
Коли він скаже, що паспорт у готелі, його можуть послати туди з поліцаєм, і брехня відразу ж виявиться, Равік знав це. Крім того, він з обережності назвав не свій готель. Варіант із консульством був надійніший.
— У якому консульстві? — спитав Фернан.
— У чеському. А в якому ж?
Фернан глянув на Равіка.
— Ми можемо подзвонити й перевірити.
— Звичайно.
Фернан хвилинку почекав.
— Добре, — сказав він. — Ми так і зробимо.
Він підвівся й вийшов до сусідньої кімнати. Другий службовець зніяковіло звернувся до Равіка:
— Вибачте, пане. Звичайно, це проста формальність. Зараз усе з’ясується! Ми вам вдячні за допомогу.
З’ясується, подумав Равік. Дістаючи сигарету, він спокійно озирнувся по кімнаті. Біля дверей стояв жандарм. То була випадковість: поки що ніхто по-справжньому його не підозрював. Можна відштовхнути жандарма… Але в кімнаті були ще представник будівельної фірми і двоє робітників. Дарма й пробувати. Не проб’єшся. Та й коло дільниці завжди стовбичать кілька поліцаїв.
Фернан вернувся до кімнати.
— У консульстві немає паспорта на ваше прізвище.
— Можливо, — сказав Равік.
— Як це «можливо»?
— Службовець, що взяв трубку, міг усього й не знати. Такі справи в консульстві залагоджують чоловік п’ять або й шість.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в двох томах » автора Еріх Марія Ремарк на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТРІУМФАЛЬНА АРКА“ на сторінці 178. Приємного читання.