Коли пан Барістан скінчив, Дані обернулася до Джорага Мормонта.
— Тепер ви, паночку. Кажіть мені правду!
Шия здорованя почервоніла, та Дані не знала, від чого — від гніву чи від сорому.
— Я намагався казати вам правду вже півсотні разів! Я казав, що Арстан — не той, ким здається. Я попереджав, що Цзаро та П’ятові Прею не можна вірити. Я застерігав…
— Ви мене застерігали від усіх, крім себе! — Його зухвалість її розсердила. «Чого це він тут гонорує? Йому б личило на колінах благати мого пробачення!» — Ви казали не вірити нікому, крім Джорага Мормонта… а самі служили на побігеньках у Павука!
— Я нікому не служу на побігеньках. Так, я узяв євнухове золото, вивчив тайнопис та написав декілька листів, але…
— Яке ще «але»?! Ви шпигували за мною і продавали мене ворогові!
— Так, деякий час, — похмуро буркнув Мормонт. — А потім припинив.
— Коли? Коли ви припинили?
— Я написав один звіт з Карфу, але…
— З Карфу?! — Дані сподівалася, що його шпигунська служба скінчилася дещо раніше. — І що ж таке ви писали з Карфу? Що ви тепер мій вірний слуга і що не хочете більше гидитися у їхній змові?
Пан Джораг не смів підняти на неї очі.
— Коли помер хал Дрого, ви благали мене поїхати до Ї-Ті та Нефритового Моря! То було ваше бажання чи Робертове?
— То була спроба вас захистити! — вперто стояв він на своєму. — Уберегти вас якнайдалі від тих підступних гадюк…
— Гадюк?! А хто ж тоді ви, шляхетний лицарю, га? — Всередині в неї буяло щось невимовне. — Ви ж розповіли їм, що я ношу дитину Дрого!
— Халісі…
— Не смійте заперечувати, пане! — різко втрутився пан Барістан. — Я був присутній на тій раді, коли євнух повідомив новину, а Роберт наказав, щоб її милість разом із дитиною скарали на смерть! Новина походила від вас. На раді навіть казали, за віщо ви шпигували — за королівське пробачення та дозвіл повернутися додому.
— Брехня! — Пан Джораг потемнів обличчям. — Я б ніколи… Даянерис, адже це я зупинив вас, не дав випити отруйного вина!
— О так. А відки ви дізналися, що вино було отруйне?
— Я… лише плекав підозри… караван тоді привіз листа від Вариса, той попереджав, що така спроба станеться. Він хотів, аби я спостерігав за вами, але не чіпав.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Борва мечів» автора Джордж Р.Р. Мартин на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Борва мечів“ на сторінці 632. Приємного читання.