Розділ «Борва мечів»

Борва мечів

Князь Петир підколупнув насінину граната вістрям кинджала.

— Знаю, ти жахливо сумуєш за батьком. Князь Едард був хоробрим воїном, чесною людиною та вірним другом… але геть безнадійним гравцем. — Він підніс насінину до рота ножем. — А у Король-Березі живе лише два різновиди людей: гравці та пішаки.

— То я була пішаком, чи не так? — спитала Санса і злякалася відповіді.

— Саме так. Але хай це тебе не турбує. Ти ж і досі напівдитина. Кожна людина, ще не навчена досвідом, мусить почати свою долю як пішак. Це справджується і для юних дів, і для інших жінок — навіть для тих, які вважають себе за гравців. — Баеліш з’їв ще насінину. — Взяти хоча б Серсею. Вона вважає себе лукавою і хитромудрою, а насправді — передбачувана у кожному кроці. Сила її полягає у красі, високому роді та багатстві. Але насправді їй самій належить лише перше, та й те скоро зрадить. Прикро навіть гадати, що тоді станеться. Серсея хоче влади, але що з нею робитиме, коли візьме до рук — не знає. Усі чогось хочуть, Алейно. Коли ти дізнаєшся, чого хоче людина, то знатимеш, хто вона є і як спонукати її до дій.

— Як ви спонукали пана Донтоса отруїти Джофрі? — Зрештою Санса вирішила, що отруйником міг бути лише Донтос.

Мізинець засміявся.

— Пан Донтос Рудий — то міх з вином на тремтливих ніжках. Йому б одвіку ніхто не доручив завдання такої ваги — він би або зрадив, або все спаскудив. Ні, Донтосові належало тільки вивести тебе з замку… а перед тим зробити так, щоб ти вдягла на волосся срібну сіточку.

«А з нею — чорні аметисти.»

— Але… якщо не Донтос, тоді хто? Ви маєте й інших… пішаків?

— Можна перетрусити Король-Берег від подолу до пагорбів і не знайти жодного мого посіпаки зі значком пересмішника на грудях. Та це не означає, що я зовсім не маю друзів. — Петир пішов до сходів. — Озвеле, ану ходи сюди і дозволь панні Сансі тебе роздивитися.

За мить із вишкіром та уклонами з’явився старий. Санса окинула його непевним оком.

— Що я маю побачити?

— Ви його знаєте? — запитав Петир.

— Ні.

— Та придивіться ж!

Санса ретельно роздивилася овіяне вітрами, різко окреслене обличчя, довгий гак носа, сиве волосся, величезні вузлуваті руки. Вона була подумала, що у обличчі старого і справді є щось знайоме… але потім заперечливо захитала головою.

— Ні, не знаю. Я певна, що ніколи не стрічала шановного добродія Озвела, доки не сіла до його човна.

Озвел вишкірив повний рот кривих зубів.

— Мене — ні. Зате панянка могли стрічати трьох моїх синів.

Згадка про трьох синів і знайома посмішка вирішили справу.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Борва мечів» автора Джордж Р.Р. Мартин на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Борва мечів“ на сторінці 598. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи