Розділ «Частина четверта Ім’я Каїн»

— Спробуй «люцифер»! — вигукнула вона, штурхнувши Моа в руку. — Ну, мерщій, спробуй «люцифер»!

— Чому? — промурмотіла Моа, майже вві сні. — Чому саме «люцифер»?

— Так називається його човен! — відповів Йоганнес. — Але цього разу ти помиляєшся, Ліно! Він же не міг вибрати своє слово, бо так називається його човен! Слово ж поколіннями передавалося від батька до сина!

— Спробуй «люцифер»! — наполягала Ліна, схопившись на ноги й смикаючи Моа за рукав. — Подумай! Коли шукають назву для свого човна, це так само, як із паролем для комп’ютера: більшість людей беруть ім’я або слово, яке для них особливо важливе! Ім’я коханої чи…

— І ти думаєш, що Їделунґ назвав човен своїм словом? — перепитав Торіл.

— Спробуй «люцифер»! — укотре повторила Ліна. — Будь ласка, Моа!

Моа потягнулася.

— Якщо ти так хочеш! — сказала вона. — Хоч мені і страшно! Як він витріщається!

Від втоми вона хилиталася в польоті, але на подвір’ї приземлилася точно біля закам’янілого Їделунґа. Неохоче поклала йому на плече руку.

— Люцифер, — сонно сказала вона. — Люцифер, ти огидний Каїне.

І всі побачили, що Їделунґ змінився. Риси кам’яного обличчя стали м’якшими, погляд — приязнішим. Очі здивовано оглядали подвір’я.

— Повертайся, Моа — схвильовано гукнув король. — Думаю, тобі це вдалося! Я знімаю чари, і йому не обов’язково тебе бачити, коли він прийде до тями!

Моа полетіла назад до кухні.

— Дуже дякую! — сказала вона. — Повторювати це ще раз мені й справді не хотілося б!

Король поклав обидві руки на свою фібулу.

— Медлев! — владно промовив він.

Внизу на подвір’ї Їделунґ заворушився.

— Назад до кухні! — прошепотів король. — Він не має нас побачити! Подумай, якщо він все забув! Для нього ми більше не існуємо!

Брітта, Йоганнес і Ліна стояли біля дверей, схвильовано спостерігаючи, як Їделунґ обтріпував одяг. А тоді спантеличено зробив кілька обережних кроків.

Брітта відчинила двері.