Йоганнес подумав, що в їхньому районі й не таке можливо.
— Певна річ, — сказав він. — Фальшиві документи коштують купу грошей. І навіщо йому це?
— Аби ти подумав так, як ти зараз думаєш! — вигукнула Моа. — Ти дурний, чи що?
— Але ж він не міг знати… — безпорадно пробурмотів Йоганнес.
— У нього фібула! — крикнула Моа.
Вони затихли. Раптом озвався Нісс.
— Може, хтось шукав фібулу, — припустив він. — На баркасі. Сьогодні вночі. Так, як ви двоє минулої ночі.
— Може… — задумався Торіл. — Але що б це означало?
Йоганнес похитав головою.
— Я надто стомлений, щоби думати, — сказав він. — Завтра знову…
Він позіхнув.
— Але якщо це не він, — тихо продовжував Торіл, коли Йоганнес вже лежав у ліжку, а троє медлевінґерів — на своїй ковдрі. — Якщо він не Каїн, то доведеться все починати спочатку.
Йоганнес заплющив очі. «Завтра знову», — подумав він.
41
Наскільки міцним був його сон, Йоганнес зрозумів, аж коли зірвався на ноги від дикого гуркоту. Хтось доривався до його кімнати, отже, як дзвонили в двері, він теж, мабуть, не чув.
— Йоганнесе! — кричала Ліна. — Прокидайся, Йоганнесе! Ти там помер, чи що?
— М-м-м-м! — промимрив Йоганнес, перевертаючись набік.
Тоді почувся голос Брітти.
— Він що, знову зачинився? — кричала вона, смикаючи за клямку. — Йоганнесе, досить вже! Негайно відчиняй!
— Вже йду, — промурмотів Йоганнес. — Що за поспіх?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Медлевінґери» автора Кірстен Бойє на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина третя У пошуках Каїна“ на сторінці 45. Приємного читання.