Розділ «Частина третя У пошуках Каїна»

Всередині він побачив темно-червоний закордонний паспорт, потріпане водійське посвідчення, дисконтну картку, кредитну картку і захований за безсистемно складеним списком телефонів паспорт.

— Все на місці, — розчаровано сказав Йоганнес. Томас Маркус Маґґеві. Він зазирнув у закордонний паспорт. Потім у водійське посвідчення. Томас Маркус Маґґеві, нічого смішного.

— Що ти там дивишся? — запитав Томас і забрав хлопцеві з рук футляр. — Думаєш, він злизав з документів букви?

Йоганнес похитав головою.

Ніде ніякого Каїна, але ж Антак його бачив. Хотілося би знати, що то мало означати.

— Ти ліпше йди додому, — сказав Йоганнес зі стогоном, тримаючись за голову. — Дуже дякую за порятунок, але якщо я тебе ще раз тут вночі побачу — розкажу Брітті.

Йоганнес наморщив лоба.

— Про те, що тут сталося, — сказав Томас, — мовчимо, як риби, гаразд? Я все поприбираю. Нікому ні слова.

— Як нікому ні слова? — запитав Йоганнес. — Ліна ж помітить…

— Не хочу її хвилювати, — пояснив Томас ніяковіючи. — Я вже придумав, що їй сказати.

— Он як, — промурмотів Йоганнес.

— Брітті теж не треба знати, — сказав Томас. — Присягаєшся?

Йоганнес кивнув.

— До речі, — сказав Томас і подивився йому прямо в очі. — Що то було сьогодні з твоєю мобілкою?

— Я, мабуть, її забув, — відповів Йоганнес.

Томас пильно дивився на нього.

— Вона прилетіла, — суворо сказав він. — Не розказуй мені байок. Мені вже теж підозріло, чого це ти тут постійно тиняєшся, друже Йоганнесе.

Але Йоганнес вже піднявся по східцях і виліз на палубу.

— Бувай, Томасе! — крикнув він. — До завтрашнього сніданку!

І помчав.