— Обох,— відповів другий.
— Обох зразу не подужаємо. Все-таки зброєносець...
— Ну, нехай! Беремо першим зброєносця. Пан капітан ще не спить.
І вони спинилися перед Евою.
— До палацу понесемо чи туди, куди і всіх?
— До всіх. Такий же мертвяк, як і інші.
Один узяв Еву за ноги, другий — під пахви і поклали на ноші.
Ева заговорила:
— Люди!..
— Ти диви, панич живий! Ну й молодець же ви, пане Балаже! Тоді вас несемо до палацу!
— Люди! — пролепетала Ева.— Мій пан живий?
— Чи живий? Аякже, живий! Зараз панові капітанові голярі ногу перев'язують.
— Та я ж питаю про лейтенанта Гергея.
— Про Гергея?
Носії перезирнулися:
— Марить.
Селяни поплювали собі на долоні, взяли ноші з двох боків і підняли їх.
— Люди! — майже крикнула Ева.— Скажіть же мені, чи живий пан лейтенант Гергей Борнемісса?
Питання прозвучало так владно, що обидва селянина відповіли одночасно:
— Ясна річ, живий!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зірки Егера» автора Гардоні Г на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина п'ята Затемнення півмісяця“ на сторінці 102. Приємного читання.