TextBook Він напружився. Все залежало від того, хто першим його побачить. Якщо Нельсон — тоді шансів немає. Нельсон одразу вистрілить. Він буде мертвим раніше, ніж вони побачать корабель. Якби він мав час крикнути, стримати їх на хвилину, — це все, що було йому потрібно. Як тільки вони побачать корабель, він буде врятований.
Але якщо вони перш вистрілять…
Тріснула обвуглена гілка. Поволі ступаючи, з’явилася постать. Олгем набрав повні груди повітря. Лишались лічені секунди, можливо, останні секунди в його житті. Він підняв руки, пильно придивляючись.
Це був Пітерс.
— Пітерсе!
Олгем щосили махав руками. Пітерс підняв пістолет і прицілився.
— Не стріляй! — Голос його тремтів. — Зачекайте хвилину. Погляньте туди, на галявину.
— Я знайшов його, — кричав Пітерс. Люди із служби безпеки вибігли з-за обгорілих стовбурів і оточили його.
— Не стріляйте. Подивіться туди. Корабель, човниковий корабель. Корабель інопланетян. Подивіться!
Пітерс вагався. Пістолет ходив з боку в бік.
— Це там, унизу, — прокричав Олгем. — Я знав, що знайду його тут. Обгорілий ліс. Тепер ви вірите мені. В кораблі ви знайдете залишки робота. Ну, подивіться ж!
— Там щось є, — стривожено сказав один із офіцерів.
— Вбийте його! — пролунав голос. Це був Нельсон.
— Чекайте. — Пітерс різко повернувся. — Я відповідаю за все. Нікому не стріляти. Може, він говорить правду.
— Вбийте його, — кричав Нельсон. — Він убив Олгема. Щохвилини він може знищити всіх нас. Якщо бомба вибухне…
— Замовкни. — Пітерс підійшов до схилу. Подивився вниз. — Погляньте, що це.
Він махнув рукою, і двоє молодиків підбігли до нього.
— Спустіться вниз і подивіться, що там таке.
Вони збігли вниз по схилу пагорба. Потім нахилились над уламками корабля.
— Ну, що там? — гукнув Пітерс.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ошуканець» автора Філіп К. Дік на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Філіп К. Дік. Ошуканець“ на сторінці 10. Приємного читання.