— Ні. Ми маємо його залишити, — тихо промовив Ґлен.
Ларрі, не вірячи своїм вухам, подивився на товаришів, неначе його зрадили.
— А я думав, ти був його другом!
— А я і є його друг. Тільки тут ніякої ради немає.
Ларрі істерично засміявся і пройшовся канавою.
— Ви здуріли! Ви розумієте?
— Я не здурів. Ми домовилися. Ми стояли біля смертного ложа матінки Ебіґейл — і пішли на це. Це для нас практично певна смерть, і ми це розуміємо. Ми розуміли цю домовленість. Тепер треба діяти відповідно.
— Ну Боже ж мій, та я маю на увазі, чому Ґрін-Рівер обов’язково? Ми можемо взяти багатомісний легковий автомобіль — і вперед.
— Ми маємо йти пішки, — сказав Ральф. Показав на Стю: — А він іти не може.
— Ну, добре. Гаразд. Він ногу зламав. То що ви пропонуєте зробити? Пристрелити його, як коня?
— Ларрі… — почав Стю.
Перш ніж той договорив, Ґлен схопив Ларрі за сорочку й потяг до себе.
— Ти кого рятувати зібрався? — холодно і суворо спитав він. — Стю чи себе?
Ларрі подивився на нього, ворушачи губами.
— Усе дуже просто, — промовив Ґлен. — Ми не можемо лишитись… а він не може йти.
— Я відмовляюся це прийняти! — прошепотів Ларрі. Його обличчя було бліде, як у мерця.
— Це перевірка, — раптом промовив Ральф. — Ось що це.
— Перевірка на нормальність, — сказав Ларрі.
— Голосуємо, — обізвався із землі Стю. — Я голосую за те, щоб ви йшли далі.
— І я, — сказав Ральф. — Пробач, Стю. Але якщо Бог подбає про нас, то про тебе, певно, теж подбає…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протистояння. Том 2» автора Стівен Кінг на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Протистояння Книга III“ на сторінці 85. Приємного читання.