TextBook Тієї ж миті, як його погляд неохоче доповз до багряного, налитого кров’ю обличчя Рендалла Флеґґа, той крикнув: «Бу!» Вигук пролетів мертвим корпусом, а тоді помчав назад. Ллойд заверещав, зачепився об свою ж ногу, впав і заплакав.
— Усе гаразд, — утішав його Флеґґ. — Ну, мужик, усе гаразд. Зовсім усе.
— Ви мене випустите? Будь ласка, випустіть. Я не хочу сконати, як мій кролик, не хочу так здохнути, це нечесно, якби не Бац, я б лише дрібним лайном бавився, будь ласка, випустіть, містере, я все зроблю, — рюмсав Ллойд.
— Бідола-а-ашний. Ти схожий на ходячу рекламу літньої відпустки в Дахау.
Попри співчутливий тон голосу Флеґґа, Ллойд не міг звести погляд вище за коліна прибульця. Ще раз погляне в те обличчя й одразу ж сконає. То був лик самого диявола.
— Будь ласка, — пробелькотів Ллойд. — Прошу, випустіть мене. Я вмираю з голоду.
— І скільки ж ти тут маринуєшся, друже мій?
— Не знаю, — сказав Ллойд, витираючи сльози. — Уже довго.
— Як же ти ще не помер?
Ллойд зібрав докупи залишки розуму.
— Я знав, що так буде, — звернувся він до блакитних джинсів. — Приберіг трохи їжі. Ось так.
— А ти, бува, не підгамав отого гарного парубка із сусідньої камери?
— Що? — каркнув Ллойд. — Що?! Ні! Господи милосердний! Що ви про мене думаєте? Містере, містере, прошу…
— Його ліва нога здається трохи тоншою. Лише тому й питаю, любий друже.
— Нічого про це не знаю, — прошепотів Ллойд.
Його всього трусило.
— А як щодо братика Щурика? Як смакувало?
Ллойд затулився руками й нічого не сказав.
— Як тебе звати?
Він спробував відповісти, та з губ зірвався лише стогін.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протистояння. Том 1» автора Стівен Кінг на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Протистояння. Том 1 : роман / Стівен Кінг“ на сторінці 211. Приємного читання.