Розділ «Мор Йокаї Походеньки видатного авантюриста Ярослава Тергузка»

— Я народився єретиком в Аугсбурзькій общині. В Кракові я приєднався до соцініанів, в Україні прийшов у лоно православної церкви, після того я став справжнім римо-католиком, потім розенкрейцером та квакером. Я також упав в обійми індуїстського Брахми. А врешті-решт я приєднався до атеїстів та дияволопоклонників манехейців. Іншими словами, став каїнітом.

— Прекрасна колекція, — підмітив голова.

Секретар записав зізнання.

Третє запитання:

— Яке твоє звання?

— Прапороносець, — в'язень, — раб, — харампаша, — селянин, — княжий мажордом, — жебракуючий паломник, — церковний слуга, — паламар, — благородний лицар, — торговець мушлями, — спекулянт, — капітан корабля, — віце-король, — морський пірат, — вчитель, — гицель, — відьмак, — «диявольський лицар», — кат, — чудо-лікар, — пророк і унтер-офіцер…

— Еге-гей! — гаркнув голова. — Секретар не встигає за тобою.

І знову присутні не могли втримати сміху від такої кількості божевільних звань. Сміялися також і підсудний, і череп. Сьогодні у них був винятковий настрій.

Четвертий пункт катування після наступний:

— У скоєнні яких злочинів визнаєш себе винним?

Відповідь катованого:

— Я був членом банди розбійників.

Заради більшої вірогідності сказаного солтис диктував секретарю номенклатуру латиною.

— Primo aetrocinium!

— Спокусив дружину благодійника свого до гріховної любові.

— Secundo adulterium!

— Обікрав церкву, котру мені довірили охороняти.

— Tertio furtum. Sacrilegium!

— Видав себе за благородного мужа під вигаданим ім'ям.