Розділ «Мор Йокаї Походеньки видатного авантюриста Ярослава Тергузка»

— Я хочу побачити, що знаходиться під глиняною пластиною, — сказав солтис.

На ці слова унтер-офіцер різко оглянувся назад. У його блискавичному погляді авантюриста відбилися гнів, відчай, злість і переляк — але тільки на мить. Його оточили охоронці солтиса, відрізавши шлях відступу.

Тоді він голосно розсміявся та знизав плечима.

— Ну, то подивися, що там під нею.

Солтис кінчиком ножа розколупав шар глини. Під ним не було пороху, а тільки пісок, а на дні глека знайшли папірець-нотатку — детальний опис стану речей у фортеці.

— Закувати його! — переможно загорлав солтис. — Тут безперечні докази проти тебе, мерзенний зраднику. Тепер матимеш і гарненьку Ріке, і товстого гусака!

Х'юго продовжував реготати навіть коли на його руки одягли кайданки.

А для повноти картини з французького боку прилетів глек та врізався в окоп, не вибухнувши. Його дістали, розкрили і знайшли в ньому що? Двісті талерів.

Рисунок руки, що вказує, та дві лінії в протоколі (для скорочення) означали тільки те, що голова суду жестом наказував кату сильніше затягувати мотузки. Після чого секретар записував кожне слово, сказане під тортурами, аж до благання «змилуйтесь, пощадіть».

Князь зайняв місце за окремим столом у кріслі під чорним балдахіном, яке нагадувало трон.

Головував солтис.

Перше питання до підсудного:

— Як твоє ім'я?

— Моє ім'я на Поділлі: Ярослав Тергузко; в Збаражі: Кочановський Зденко; в Оденсе: брат Іларій; в Гамбурзі: юнкер Еліас; в Монстері: Страмм Вільгельм; в Амстердамі: мінхер Тобіас ван дер Буллен; в Сінгапурі: махараджа Конг; на морі: капітан Руж; в Хогстратені: лицар Малкх; в Ліллі: шевальє де Мон Олімп; в Пфальці: доктор Сарепта; тут я Х'юго фон Габернікс.

— Інших нема? — здивовано питає голова.

Це було таким дивним питанням, що всі зареготали. Спершу підсудний на дибі, потім князь, потім члени трибуналу, навіть викладений на столі череп — і той сміявся. Тільки голова суду був незворушний.

Друге запитання:

— Якої ти віри?

Відповідь: