— Нещасний, він кохає вас! — уривчасто, майже брутально кинув скульптор, не зводячи очей з Родіс.
— Щасливий! — заперечив Гахден.
— Бережись! І ти загинеш! Але мовчи! — владно промовив Рітін! — Ви танцюєте? — звернувся він до Родіс.
— Як і кожна жінка Землі.
— Тоді танцюйте щось таке, щоб усе тіло включилось у танок, кожен м’яз!
Скульптор заходився в шаленому темпі накидати ескізи на аркушах сірого паперу. Кілька хвилин промайнули в мовчанні. Потім Рітін безсило опустив руки.
— Не можна! Надто швидко! Ви рухаєтесь так само стрімко, як і думаєте. Робіть лише кінцівки, я даватиму знак, і ви “завмирайте”!
Так справа пішла краще. По закінченні сеансу скульптор почав складати об’ємну паку ескізів.
— Продовжимо завтра!.. А втім, дозвольте мені посидіти, почекати. Ви розмовлятимете з “Ангелами”, а я ще помалюю вас. Ніколи не думав, що люди вищої цивілізації будуть такими міцними!
— Так помилялися не лише ви. Багато наших предків вважали, що людина майбутнього стане тонкою, тендітною і ніжною. Прозорою квіткою на гнучкій стеблині.
— Еге ж, ви вгадали, навіть говорите тими ж словами! — вигукнув скульптор.
— А як жити, долаючи, змагаючись із життям і водночас радіючи йому? За рахунок машини? Яке ж це життя? Щоб стати матір’ю, я повинна за складом бути амфорою мислячого життя, інакше я покалічу дитину. Щоб витримати навантаження важких справ, бо тільки в них живеш повнокровно, ми повинні бути сильними, особливо наші чоловіки. Щоб сприймати світ в усій його красі й глибині, треба володіти гострими почуттями. На столі у голови Ради Чотирьох я бачила символічну скульптуру. Три мавпи: одна заткнула вуха, друга закрила лапами очі, третя затулила рот. Так, на противагу цьому символу таємниці й покірної поведінки, людина мусить чути все, бачити все й говорити про все.
— Коли ви пояснюєте, все стає на місце, — сказав скульптор, — проте мені від цього не легше з вашою багатогранною особою. Ескізи-зліпки зроблю, коли увійду в образ. Дивний, нечувано прекрасний образ, але не чужий — і від цього ще важче. Зрозумійте мене, таке неможливо зробити відразу!
— Не переконуйте, я все розумію. І посиджу з вами ще після того, як усі підуть. Та перш ніж з’являться “Сірі Ангели”, мені треба знати про святилище Трьох Кроків. Ви щось з’ясували, Гахден?
— Святилище створено за часів заснування храму, коли релігійний культ Часу був у розквіті. Сюди мали доступ тільки ті, хто пройшов три ступені випробувань або три кроки посвячення.
— Отже, я не помилилась — ця віра принесена до вас із Землі! Віра в те, що досягти заслуг можна раз і назавжди без тривалого служіння і без боротьби. І ось тут за два тисячоліття вони не зуміли досягти навіть рівноваги сил горя і радості!
— Про які випробування ви говорите? — зацікавився скульптор.
— В будь-якій релігії є випробування перед посвятою у вище, таємне знання. Їх три, три кроки до індивідуальної величі й могутності. Ніби може існувати якась особлива сила безвідносно до іншого, навколишнього світу.
Перше випробування, так зване “випробування вогнем” — це надбання витримки, вищої мужності, гідності, довіри до себе. Це як процес згоряння всього лихого в душі. Після випробування “вогнем” ще є можливість повернутися назад, стати звичайною людиною. Після двох наступних — шляхи назад відрізані: той, хто здолав їх, уже не зможе жити повсякденним життям.
— І все це виявилося забобонами? — запитав, ледь затинаючись, Таель, який вийшов з галереї.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Година бика» автора Іван Єфремов на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ XI МАСКИ ПІДЗЕМЕЛЛЯ“ на сторінці 19. Приємного читання.