Розділ IX СКУТА ВІРА

Чойо Чагас незворушно вів далі:

— Щоб народити мені сина. Сподіваюсь, що на Землі навчилися керувати генетикою і ви зможете народити дитину подібної статі?

— Навіщо вам син від мене? До ваших послуг півмільярда жінок Торманса!

— Далеко їм до вас за станом здоров’я, досконалістю тіла й душі. Ваш син стане першим спадкоємним володарем планети Ян-Ях, чи як він захоче її назвати. Можливо, вашим ім’ям!

Обурення не змінило смаглявий колір шкіри Родіс.

— Отже, ви мрієте про спадкову владу? Навіщо?

— Мета зрозуміла. Щоб поліпшити життя на планеті. Досягнення цієї мети пролягає через зміцнення влади до її цілковитої абсолютності. Володар мусить стати незмірно вищим від усіх, богом планети та її народу!

— Мені здається, в цьому ви досягли успіху, — стримуючи обурення, промовила Родіс, — ви й ваші помічники стоїте так високо над масою населення Ян-Ях, як це було можливо лише в найдавніших державах нашої Землі.

Чойо Чагас скривився і раптом, довірливо нахиляючись до співбесідниці, зашепотів:

— Зрозумійте, що я маю не такий уже всеосяжний розум, щоб перед ним щиро схилились усі мої піддані!..

— Але ви досить розумні, щоб розуміти це! Розуміти неможливість для однієї людини осягти колосальну суму знань, яку вимагає наукове управління планетою. Та ви маєте вчених, вони допоможуть. Шкода, що ви не довіряєте їм і взагалі нікому.

— Так, так! Я не можу обійтися без них, без цих “джи”, але не вірю їм. Багато поколінь вони дурили правителів і народ Ян-Ях, і, наскільки мені відомо, те ж саме відбувалось у давнину на Землі. Вони обіцяли, що планета може прогодувати необмежену кількість людей, і зовсім не врахували, що земля виснажиться задовго до призначеної ними крайньої цифри. Не врахували шкоди від хімічних добрив, які отруїли рослини і ґрунт, не врахували необхідності повного життєвого простору для кожної людини. Не розуміючи всього цього, вони не посоромилися виступити з категоричними висновками. Через це й викликали жахливу катастрофу. Вісімдесят років Голоду і Вбивств! Хоча за помилки й зухвальство вони поплатилися. Тисячі вчених були повішені вниз головами на міських воротах або перед їхніми науковими інститутами. Вчені завжди обурювали нас, володарів, і особливо математики й фізики, в реальних успіхах яких ніхто, крім них самих, не міг розібратися. Так чинили жерці й маги Землі. Ні, я не люблю вчених. Дрібні, марнославні люди, розбещені легким життям, а думають, що їм відомі таємниці долі!

Фай Родіс, зацікавлена його відвертістю, замріяно усміхнулась.

— Уся їхня вина у відсутності двостороннього мислення, істинної діалектики. Вони не розуміли, що при неосяжній багатогранності світу математичні методи схожі на мову. Але мова теж одна з найлогічніших будов людської думки. Словами можна грати, доводячи все, що завгодно, й можна підібрати математичні докази чого завгодно. Такими жартами розважаються вчені Землі.

— Безкарно?

— Хто ж карає за жарт? Не сприймайте його всерйоз, не ображайтесь через дрібниці. А втім, ви самі схожі на математиків, видаючи декрети й накази і вірячи у те, що словам властиво змінити суспільство та хід історії.

— Хто ж тоді може?

— Самі лише люди!

— От ми й вплинемо на людей!

— Не так! Будь-яке насильство неодмінно породжує контрсилу, котра невмолимо розвиватиметься і проявиться не відразу, але неминуче, іноді з неочікузаного боку.