Розділ «Незвичне весілля Фрейї»

— А що як він захоче, щоб я сидів біля нього? — запитав Тор у Локі впівголоса.

— Ти й повинен сидіти біля нього. Це місце нареченої.

— Але він може захотіти покласти свою руку мені на ногу, — стривожено прошепотів Тор.

— Я сяду між вами, — вирішив Локі. — Скажу йому, що це наш звичай.

Трім сів на чолі столу, поряд з ним вмостився Локі, а наступне місце на лаві зайняв Тор.

Трім сплеснув у долоні, й до зали увійшли слуги-велети. Вони несли п’ять смажених волів, яких мало вистачити на гігантів; двадцять запечених лососів, кожен завбільшки як десятирічний хлопчик, і десяток таць із маленькими тістечками та пундиками, призначеними для жінок.

За ними увійшли ще п’ятеро слуг, кожен з яких ніс по бочці меду. Бочки були такі величезні, що гіганти згиналися під їхньою вагою.

— Цей бенкет — для прекрасної Фрейї! — вигукнув Трім, і він був готовий сказати іще щось, але Тор вже почав частуватись, і було б неввічливо говорити, коли наречена їсть.

Тацю з тістечками, які подавали для жінок, поставили перед Локі та Тором. Локі старанно вибрав найменше тістечко. Тор не менш старанно змів решту тістечок — під звуки плямкання вони зникли за фатою. Інші жінки, які до цього кидали голодні погляди на випічку, тепер розчаровано вп’ялися очима в «прекрасну Фрейю».

Але «прекрасна Фрейя» ще тільки починала.

Тор самотужки з’їв цілого вола. Проковтнув сім лососів, не залишивши нічого, крім хребтів. Щоразу, коли до нього підносили тацю з солодощами, він зжирав усі тістечка і печиво на ній, а тому решта жінок і далі зоставалися голодними. Іноді Локі штурхав його під столом, але Тор не зважав на це і продовжував їсти.

Трім поплескав Локі по плечу.

— Даруйте, — мовив він, — але чарівна Фрейя щойно видудлила свою третю бочку меду.

— Так і є, — погодилась служниця, якою був Локі.

— Дивина. Я ще не бачив жодної жінки, яка б частувалася так жадібно. Ніколи не бачив, щоб жінка так багато їла або стільки пила.

— Цьому, — сказав Локі, — є очевидне пояснення. — Він глибоко вдихнув, спостерігаючи, як Тор поглинає ще одного лосося й витягає кістки з-під фати. Це скидалося на якийсь фокус. Локі замислився, яким могло бути це «очевидне пояснення».

— Це вже восьмий лосось за вечір, — зауважив Трім.

— Вісім днів і вісім ночей! — раптом вигукнув Локі. — Вона не їла вісім днів і вісім ночей, так їй кортіло поїхати в Країну велетнів і кохатися зі своїм чоловіком. Тепер, поряд з тобою, вона знову може їсти. — «Служниця» обернулася до Тора. — Я така рада, що ти знову їси, моя люба!

Тор кинув на Локі лютий погляд крізь фату.

— Я маю її поцілувати, — вирішив Трім.