Щось відповідне до мого становища. І неодмінно щось із єретицької колекції музики сімдесятих Льюїс.
Знайшов купу прекрасних кандидатів: «Life on Mars?» Девіда Бові, «Rocket Man» Елтона Джона, «Alone Again (Naturally)» Ґілберта О’Саллівана.
Але зупинився я на «Stayin’ Alive» від Bee Gees.
ЗАПИС У ЖУРНАЛІ: СОЛ 195
Новий день, нова купка дірок: цього разу 145 (я стаю майстернішим). Зробив половину. Починає потроху набридати.
Але я хоч отримую листи підтримки від Венката, який прагне мене підбадьорити!
[17:12] Вотні: 145 дірок за сьогодні. Разом 357.
[17:31] ЛРР: Ми думали, ти на цей час вже впораєшся.
Думали вони.
Втім, вечорами мені все одно нудно. Думаю, це й непогано. З Домом усе гаразд. Є план мого порятунку, а від фізичної праці я чудово сплю.
Сумую за тими днями, коли доглядав за картоплею. Дім без неї вже якийсь не такий.
Навколо ще й досі лежить ґрунт. Немає сенсу його виносити. Не маючи кориснішої роботи, я провів над ним кілька експериментів. Дивовижно, але частина бактерій вижила. Вони здорові й розмножуються. Вражаюче, якщо взяти до уваги те, що вони пережили більше двадцяти чотирьох годин у майже вакуумі за субарктичної температури.
Моя гіпотеза в тому, що навколо певної кількості бактерій утворилися кишені льоду, що вберегли всередині потрібний для життя тиск, а температура все ж не опустилася так низько, щоб убити їх. Навіть якщо з сотень мільйонів бактерій вціліє одна, вона може запобігти вимиранню популяції.
Життя дивовижно чіпке. Вони хочуть вижити не менше за мене.
ЗАПИС У ЖУРНАЛІ: СОЛ 196
Я опаскудився.
Опаскудився так, що повірити важко. Я припустився помилки, яка може мене вбити.
Я почав ПКД близько 08:45, як завжди. Я взяв молоток з викруткою і почав довбати корпус причепа. Робити заглибину перед кожним свердлінням – то страшна морока, тож я вибиваю мітки на цілий день зараз.
Видзьобавши 150 лунок (оптиміст, як-не-як), я взявся до роботи.
Тієї самої, що й учора, і позавчора. Просвердлив наскрізь, перейшов далі. Просвердлив, перейшов. Просвердлив утретє, дав інструменту охолонути. Я повторював процес знову і знову аж до обіду.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Марсіянин» автора Енді Вір на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 17“ на сторінці 5. Приємного читання.