Якби команда контролю мала досить часу на звичайні перевірки, вони помітили б незначний дефект одного з болтів. Цей дефект його трохи послабив, хоч це і не могло би призвести до негараздів на звичайній місії. Але й тоді вони замінили б його на непошкоджений.
Зміщений центр маси призвів до нерівномірного розподілу сили між болтами, основну частину якої тепер ніс той, що з дефектом. Скоро він також не витримав. Після того, решта три повилітали один за одним.
«Ірида» злетіла зі своїх кріплень під аеродинамічною капсулою і вдарилася об корпус ракети.
•••
– Ого! – вигукнув диспетчер набору висоти. – Центр, прецесія більша за припустиму!
– Що? – спитав Мітч, а на його панелі заблимали вогники й запищали сигнали.
– Перевантаження 7g, – сказав хтось.
– Періодична втрата сигналу, – гукнув інший голос.
– Набір, що там коїться? – добивався відповіді Мітч.
– Як з ціпка зірвалася. Крутиться навколо повздовжньої осі, прецесія сімнадцять градусів.
– Швидко крутиться?
– Не менше п’яти обертів на секунду, і ухиляється від курсу.
– На орбіту вивести зможете?
– Я геть не можу нею керувати: сигнал то зникає, то з’являється.
– Зв’язок! – випалив Мітч до диспетчер комунікацій.
– Працюємо над цим, Центр, – була його відповідь. – Проблема з бортовою системою.
– Значні перевантаження, Центр.
– Наземна телеметрія показує відхилення від робочої траєкторії на двісті метрів.
– Втратили сигнал від апарата, Центр.
– Зовсім нічого? – спитав він.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Марсіянин» автора Енді Вір на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 15“ на сторінці 14. Приємного читання.