Жан. Мені ніколи нічого не сниться.
Беранже (ведучи далі). Голова у вас почала боліти, коли ви спали, ви забули, що вам снилося, або швидше пригадуєте, але несвідомо.
Жан. Це я несвідомо? Я володар своїм думкам. І ніколи нікуди не збочую. Я йду прямо, завжди тільки прямо.
Беранже. Я це знаю. Але ви не зрозуміли мене.
Жан. Говоріть ясніше. Хіба вам важко сказати мені щось погане?
Беранже. Часто, коли болить голова, здається, що десь ударився. (Підійшовши до Жана). Якщо ви вдарились, то має бути гуля. (Розглядаючи Жана). Диви, й справді, у вас є гуля.
Жан. Гуля? Зовсім маленька.
Жан. Де?
Беранже (показуючи на Жанове чоло). Ось стирчить якраз над носом.
Жан. Нема в мене ніякої гулі. І в родині ніхто її не мав.
Беранже. Дзеркало у вас є?
Жан. Ет! (Мацаючи чоло). Таки правда. Піду у ванну, подивлюся. (Схоплюється і йде до ванної кімнати).
Беранже супроводить його поглядом.
(З ванної кімнати). Так, у мене гуля. (Повертається назад, колір його шкіри став якимось зеленкуватим). Зрозуміло, я таки вдарився.
Беранже. Вам недобре, ви позеленіли.
Жан. Ви тішитесь, що кажете мені самі прикрощі. А на себе ви хоч дивилися?
Беранже. Перепрошую, я не хотів засмутити вас.
Жан (роздратовано). Про таке не говорять.
Беранже. І дихаєте якось гучно. Горло у вас не болить?
Жан знову сідає на ліжку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Носороги» автора Ежен Йонеско на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДІЯ ДРУГА“ на сторінці 25. Приємного читання.