Розділ «ДІЯ ПЕРША»

Чути тупіт утікачів, що кричать «ох!», «ах!», як і перед цим.

Подавальниця. Отакої!

Власник (до Подавальниці). З вас я стягну за побите!

Беранже намагається сховатись, аби його не помітила Дезі.

Літній Добродій, Логік, Бакалійниця, Бакалійник виходять на середину майдану й кажуть:

Разом. Отакої!

Жан і Беранже. Отакої!

Чути моторошне нявчання, потім не менш страшливий жіночий зойк.

Всі. Он!

І тоді, коли шум уже слабшає, з’являється та сама Господиня,що й перше була, без кошика, але несе в руках мертвого й закривавленого кота.

Господиня (плачучи). Він затоптав мого кота, він затоптав мого кота!

Подавальниця. Він затоптав її кота!

Бакалійник, Бакалійниця у вікні; Літній Добродій, Дезі, Логік оточують Господиню й кажуть:

Разом. Ой лишенько, бідолашна тваринка!

Літній Добродій. Бідолашна тваринка!

Дезі й Подавальниця. Бідолашна тваринка!

Бакалійник, Бакалійниця (у вікні), Літній Добродій, Логік. Бідолашна тваринка!

Власник (до Подавальниці, показуючи на розбиті склянки, перекинуті стільці). Вам що, роботи нема? Ану зробіть мені лад!

Тепер Жан і Беранже підбігають до Господині, а вона все плаче, тримаючи мертвого кота на руках.

Подавальниця (йдучи на терасу кав’ярні, щоб прибрати скло й підняти стільці, та все озирається через плече на Господиню). Ох! Бідолашна тваринка!