Коттар аж підскочив і схопився за спинку стільця, наче боявся впасти на підлогу. Ріє відклав ручку і кинув на нього пильний, серйозний погляд.
– Хто вам про це сказав? – крикнув рантьє. Тарру здивовано звів брови і відповів:
– Та ви самі. Чи, точніше, ми з лікарем так вас зрозуміли. І поки Коттар у нападі нездоланної люті белькотів щось собі під ніс, Тарру додав:
– Та чого ви так нервуєтесь? Принаймні ми з доктором виказувати вас не підемо. Ваші справи нас не обходять. Крім того, ми самі не великі шанувальники поліції. Та сідайте ж.
Коттар недовірливо покосився на стільця і, повагавшись, сів. Він помовчав, потім глибоко зітхнув.
– Це вже давні справи,- признався він,- але вони повитягали їх на світ Божий. Я ж гадав, що вже все забуто. Але хтось, мабуть, роздзвонив. Вони мене викликали і звеліли нікуди не виїздити аж до кінця слідства. Тут я збагнув, що рано чи пізно мене заметуть.
– Справа серйозна? – спитав Тарру.
– Все залежить від того, що розуміти під словом «серйозна». У кожному разі, не вбивство.
– В'язниця чи каторжні роботи? Коттар зовсім похнюпив носа.
– Якщо поталанить – в'язниця… Але по короткій паузі жваво додав:
– Помилка сталася. Всі помиляються. Тільки я не можу примиритися з думкою, що мене злапають, усе в мене заберуть: і домівку, і звички, і всіх, кого я знаю.
– А-а,- протягнув Тарру,- отже, тому ви й надумали повішатися?
– Так, тому. Нерозумно, звичайно, це все.
Тут озвався Ріє, досі він мовчав, і сказав, що цілком розуміє неспокій Коттара, але, може, все ще владнається.
– Знаю, знаю, зараз мені боятися нічого.
– Отож я бачу, ви в дружину вступати не збираєтеся,- зауважив Тарру.
Рантьє нервово бгав у руках капелюха і скинув на Тарру непевним оком.
– Тільки ви на мене не гнівайтеся.
– Крий Боже,- посміхнувся Тарру. – Але хоча б постарайтеся не розповсюджувати задля вашого ж добра чумної бацили.
Коттар запротестував: зовсім він чуми не хотів, вона сама прийшла, і не його вина, якщо чума його влаштовує. Коли на порозі постав Рамбер, Коттар енергійно додав:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чума» автора Альбер Камю на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга“ на сторінці 29. Приємного читання.