— Помацай тут, — промовив Джин Води, показуючи на місце в повітрі шість за дюймів вище над умивальником. — От візьми Рознімач і приклади його до місця, де, здається, нічого нема.
Недовірливо, очікуючи якоїсь каверзи, він наказав Джинові Води відійти назад, а тоді вчинив, як йому було сказано. «Дзень», — почулося, коли Рознімний Інструмент ударився об щось особливо тверде й особливо невидиме.
— От звідси вода й тече, — вигукнув Джин Води, широко всміхаючись. — Це Оповідний Кран: ось так.
— Я все ще нічогісінько не розумію, — насупив брови Гарун. — А де то ваш Океан? І як Оповідна Вода потрапляє у цей невидимий Кран? І як функціонує ваш водогін? — Він побачив лукавий блиск у Якщобових очах і відповів на свої ж запитання:
— Можете не казати. Я й так знаю. За допомогою Процесу, Надто Складного для Пояснення.
— Пряме попадання, — похвалив Джин Води. — Десять з десяти. Саме так.
І тут Гарун Халіфа ухвалив рішення, яке виявилося найважливішим рішенням усього його життя.
— Пане Якщоб, — промовив він ввічливо, але твердо, — візьміть мене до Ґуп-Сіті, щоб я міг побачитися з Моржем і, поки не пізно, виправити цю прикру помилку з постачанням Води для тата.
Якщоб захитав заперечно головою й широко розвів руками.
— Неможливо, — промовив він. — Виключено, не передбачено жодними приписами, навіть не мрій. Доступ до Ґуп-Сіті, що в Кагані, суворо обмежений, а точніше, цілком заборонений, стовідсотково заборонений, ну, за винятком акредитованого персоналу, приміром, таких як я. Але ти? Жодного шансу, навіть за мільйон років, жодним чином, дорогенький.
— Ну, тоді, — люб'язно сказав Гарун, — вам доведеться повертатися без цього. — І він помахав Рознімним Інструментом перед синьобородим. — А тоді побачите, чи Їм таке сподобається.
Запала довга мовчанка.
— Згода, — відповів Джин Води. — У мене нема виходу, ти тримаєш мене за горло. Домовились. Ходімо! Вшиваймося звідси! Вперед! Ну ж бо, якщо їдемо, то їдемо!
Гарунове серце мало не зупинилося.
— Ви хочете сказати, — промовив він заїкаючись, — уже зараз?
— Уже зараз, — відповів Якщоб. Гарун лишень набрав повні груди повітря.
— Гаразд, — відповів Гарун. — Їдьмо.
Розділ ІV Алеж і якщоб
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гарун і море оповідок» автора Салман Рушді на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ ІІІ Безрадісне озеро“ на сторінці 6. Приємного читання.