Розділ «Ґреґ Іґан Найближчий»

Але GPS-моніторингу було достатньо, щоб показати, що в будь-який з моментів швидкість, з якою їхала Наталі, не була катастрофічною. Вона прискорилась лише для того, аби бути певною, що розгін перенесе її через берег річки і вжене у воду, але вона не била ногою по педалі й не прискорилася аж так несамовито, щоб пірнути у небуття. Коли автомобіль зупинився у воді, то від цього навіть не спрацювали подушки безпеки.

Кейт відмотала запис до ранку вбивств і прослідкувала за автомобілем від місця злочину. Спочатку Наталі, схоже, прямувала просто до будинку матері, але коли опинилася в кількох кварталах звідти, передумала. Розвернулася й почала рухатись в напрямку квартири своєї подруги Міни, але лише для того, аби знову змінити маршрут. Далі був будинок брата. Далі по черзі двоє інших друзів. В неї не було при собі телефона, і всі ці люди твердили, що не мали жодних звісток від Наталі ані того дня, ані потім. Очевидно, кожного разу, коли вона планувала звернутися по допомогу, зрештою відмовлялася від цієї ідеї, не чекаючи, поки її відштовхнуть.

Кейт могла зрозуміти жінку, яка в стані психотичної фуги, що прорвалася назовні, вбила свою сім'ю і тепер у відчаї звертається по допомогу до матері, але лише для того, щоб в останню хвилину вирішити, що вона пропаща і не заслуговує ні на що інше, як на відразу. Але чому б тоді їй уявляти собі, що ціла низка інших людей може бути більш поблажливою, і це лише для того, щоб відкидати таку надію кожного разу, коли збиралася її випробувати?

Після всіх перерваних поїздок до знайомих осіб Наталі поїхала в торговий центр, подалі від власного дому, і автомобіль залишався там припаркованим майже три години. Здавалося, такий тривалий час мав би бути витрачений на закупи їжі, щоб ушитися з міста, — чого вона, як виявилося, не мала наміру робити, хіба що якимось чином отримала доступ до іншого транспортного засобу. Втікаючи з дому, вона забрала свої банківські картки, але ніде ними не скористалась; що б не купила в торговому центрі, мусила платити за це залишками готівки з останнього свого зняття у триста доларів, що його зробила кількома днями раніше.

По виході з торгового центру вона до самого вечора їздила довкола міста по широкій дузі, наче просто вбивала час. Близько дев'ятої години зупинилася на смузі коло фаст-фуду, а потім вирушила до річки, щоби вгробити машину.

Кейт почула пташиний спів і відвела очі від блокнота; був майже світанок. Вона перевірила статус свого запиту на водолазів; його було позначено як «в очікуванні», поки команда судово-медичної експертизи не огляне сам автомобіль.

Відправила Резі повідомлення, що додому не приїде, а сама поїхала в пошуках забігайлівки, де можна було б перехопити щось на сніданок і скористатися туалетом. Відбиток у дзеркалі мав підпухлі очі й розпатлане волосся; вона зняла сорочку і помила під пахвами. Наталі мала би бути в набагато гіршому стані, коли вилізла з річки, але, можливо, вона носила з собою змінний одяг в поліетиленовому пакеті. По шести днях, у три з яких дощило, було вже надто пізно відряджати службових собак, щоб спробувати взяти її слід з берега річки.

Кейт сиділа в забігайлівці, п’ючи каву; коли час наблизився до сьомої ранку, поїхала до торгового центру, де Наталі припарковувалася на три години. Камери відеоспостереження перекривали всю стоянку, і було нескладно знайти у записах момент, коли Наталі заїхала туди, але коли вона вийшла з машини з двома великими порожніми сумками, то пішла зі стоянки у напрямку вулиці. Кейт проглянула всі відеозаписи з пішохідних входів, але Наталі не поверталася. Що б вона не купила в той час — зробила це деінде. У радіусі години ходу від торгового центру були сотні невеликих окремих крамничок.

Кейт повернулася до відеозаписів зі стоянки, з того відтинку часу, коли, як вона знала, машина від’їхала. Наталі з'явилася; в сумок, що вона несла, надималися боки, але неможливо було побачити їх вміст. Новий одяг? Фарба для волосся? Ножиці? Їй було б не надто складно зробити себе невпізнаваною для будь-кого, окрім найближчих друзів. Достатньо чіткий кадр з громадської камери відеоспостереження все-таки може запустити алгоритм розпізнання обличчя, але, щоб підставити себе під такого роду перевірку, вона мала б бути значно дурнішою, ніж показала себе досі.

Охоронець торгового центру заглядав через плече Кейт. Запитав:

— Це та жінка, що вбила власних дітей?

Обличчя Наталі тиражувалося в усіх засобах масової інформації як обличчя зниклої особи, оскільки офіційна лінія була все ще далека від того, щоб називати її підозрюваною.

— Можливо.

Кейт кинула йому застережливий погляд; вона дійсно не хотіла чути будь-чию думку з приводу того, на яку долю заслуговує Наталі. Він промовив:

— Удачі вам.

Вона вийшла з торгового центру на вулицю.

— Познач кожну крамничку в радіусі шести кілометрів, — звеліла блокноту, — і склади мені маршрут, щоб відвідати їх усі.

Кейт прокинулася з болем голови, ледь привідкритими очима глянула на приліжковий годинник. Було за десять третя. Лежала тихо із заплющеними очима; за якийсь час відчула легкий доторк чиєїсь теплої голої шкіри.

Вона відсмикнула руку і в одну мить вистрибнула з ліжка. Їй достатньо було скупого світла, що просочувалося крізь штори, щоб побачити чоловіка, який спав на тому місці, де мав би бути Реза.

Її бив дрож від шоку, але спробувала заспокоїтись і ретельно спланувати свій наступний крок. Подумала, що треба піти на кухню й озброїтися ножем, але якщо буде боротьба, то це може спрацювати не на її користь.