Розділ «Ґреґ Іґан Найближчий»

— Видно які-небудь медикаменти? — запитала Кейт.

Тім заперечливо похитав головою. Але дрони не могли проникнути в кожну замкнену шухляду й кожну захищену від дітей шафку в домі. Він запропонував:

— Ми могли б націлитися на каналізаційні труби і зробити аналіз метаболітів.

— Це надто довго.

Отримання доступу до медичної документації сім'ї могло зайняти, мабуть, ще більше часу. Або Наталі серйозно хвора і становить небезпеку для кожного, з ким стикається, або ж її викрали і вона сама в небезпеці; Кейт потрібно було знати, як воно є насправді.

— Ти міг би прокласти для мене маршрут перевірки перспективних місць?

Якщо вже вона ступить в будинок, то жодним чином не зможе уникнути певного забруднення місця злочину, проте якщо робитиме це так, як їй скажуть, то системі буде легше вилучити її з загальної картини.

Вона надягла поліетиленовий костюм, рукавички, шапочку, бахіли і рушила до передніх дверей, тримаючи в руці електронний блокнот із маршрутом, якого їй слід було дотримуватися.

Двері стояли відчиненими досить широко, отож Кейт не довелося їх торкатися. Вона озирнулася і побачила на внутрішній клямці пляму крові. Рушила прямо через вестибюль, поминула вітальню і повернула на кухню. Тут було чотири шухляди і три шафки, у які рій не зміг проникнути, і в одній з шафок зберігалася аптечка безрецептурних знеболювальних, проносних, антацидних та протиалергічних засобів. Але не було ніяких рецептурних ліків, а тим більше нейролептиків.

Вона пройшла за маршрутом до лазнички, але в єдиній неперевіреній шафці не було нічого, окрім косметики, шампунів і кремів для гоління.

Раптом вона почула щось схоже на звук удару з боку задніх дверей, якийсь пес заходився гавкати і скавчати. Кейт заговорила, звертаючись до блокнота.

— Тіме?

— Слухаю.

— У задньому дворі пес, він скаженіє. Що мені краще зробити?

Дрони ще не встигли просканувати задній двір.

— Якщо думаєш, що зможеш заспокоїти його, не впускаючи в будинок, то це було б краще, ніж дати йому розрицькати газон.

— Добре.

Кейт пішла за новим маршрутом, дотримуючись схеми, перетнула пральню і зупинилася перед задніми дверима. Щоб відчинити двері зсередини, не потрібно було ключа; вона відкинула защіпку і стала так, щоб заблокувати своїм тілом отвір, коли виходитиме.

Це був золотистий ретривер, що зростом сягав їй до пояса. Він голосно гавкав, проте не нападав. Коли вона вийшла, зачинивши за собою двері, пес почав бігати колами і жалібно скавуліти.

Кейт присіла, поклала блокнот на землю і простягла руки.