Розділ «Лісова пісня»

упав мені до ніг, мов ясень втятий…

І з долу вгору він до мене звів

такий болючий погляд, повний туги

і каяття палкого, без надії…

Людина тільки може так дивитись!..

Я ще до мови не прийшла, як він

схопивсь на рівні ноги, і від мене

тремтячими руками заслонився,

і кинувся, не мовлячи ні слова,

в байрак терновий, там і зник з очей.

Лісовик

І що ж тепер ти думаєш робити?

Мавка

Не знаю… Я тепер, як тінь, блукаю

край сеї хати. Я не маю сили

покинути її… Я серцем чую –

він вернеться сюди…

Лісовик мовчки журливо хитає головою. Мавка знов прихиляється до стіни.

Лісовик

Дитино бідна,