TextBook «Той, що в скалі сидить» торкається до Мавки; вона, крикнувши, падає йому на руки, він закидає на неї свою чорну кирею. Обоє западаються в землю.
Дія 3
Хмарна, вітряна осіння ніч. Останній жовтий відблиск місяця гасне в хаосі голого верховіття. Стогнуть пугачі, регочуть сови, уїдливо хававкають пущики. Раптом все покривається протяглим сумним вовчим виттям, що розлягається все дужче, дужче і враз обривається. Настає тиша.
Починається хворе світання пізньої осені. Безлистий ліс ледве мріє проти попелястого неба чорною щетиною, а долі по узліссі снується розтріпаний морок. Лукашева хата починає біліти стінами; при одній стіні чорніє якась постать, що знеможена прихилилась до одвірка, в ній ледве можна пізнати Мавку; вона в чорній одежі, в сивому непрозорому серпанку, тільки на грудях красіє маленький калиновий пучечок.
Коли розвидняється, на галяві стає видко великий пеньок, там, де стояв колись столітній дуб, а недалечко від нього недавно насипану, ще не порослу моріжком могилу. З лісу виходить Лісовик у сірій свиті і в шапці з вовчого хутра.
Лісовик
(придивляючись до постаті під хатою)
Ти, донечко?
Мавка
(трохи поступає до нього)
Се я.
Лісовик
Невже пустив
тебе назад «Той, що в скалі сидить»?
Мавка
Ти визволив мене своїм злочином.
Лісовик
Ту помсту ти злочином називаєш,
ту справедливу помсту, що завдав я
зрадливому коханцеві твоєму?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Леся Українка. Вибрані твори» автора Українка Леся на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лісова пісня“ на сторінці 113. Приємного читання.