РОЗВИТОК ГОТЕЛЬНОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ

Основи готельної справи

• 2.1. Зародження готельної справи в Україні.

• 2.2. Розвиток готельного господарства України в другій половині XIX - на початку XX ст.

• 2.3. Розвиток матеріально-технічної бази туризму в радянські часи.

• 2.4. Сучасний стан розвитку готельного бізнесу в Україні.

Зародження готельної справи в Україні

На Русі готельна справа зародилася в ХІІ-ХІІІ ст. Проте ще в ІХ-ХІ ст. Давня Русь завдяки своєму географічному положенню стала центром, де перехрещувались торговельні шляхи між Заходом і Сходом, Північчю та Півднем. Налагоджувалися стійкі торговельні відносини, різнобічні культурні та релігійні зв'язки. Після запровадження християнства на Русі з Візантії до нашої країни потяглися священики, перекладачі, переписувачі книг, ремісники. На Русі аж до XVI ст. центральною фігурою у встановленні та зміцненні зв'язків з іншими країнами був "гість".

Гостинності та мандрам іноземних гостей надавалось велике значення. Так, київський князь Володимир Мономах у своєму "Поучении" заповідав синам добре приймати гостей, вшановувати їх, тому що ці люди, "мимо ходячи", рознесуть по світу добру або лиху вість.

Попередники перших готелів на Русі - постоялі двори - називалися "ямами" і розташовувалися на відстані кінного переходу один від одного. У XV ст. постоялі двори створювалися при поштових станціях, що знаходилися в підпорядкуванні Ямського наказу. До XV ст. відносять також будівництво у великих містах гостинних дворів, які відрізнялися від постоялих тим, що, крім розміщення і харчування, тут були створені умови для здійснення комерційних операцій. Розселення іноземців у гостинних дворах здійснювалося за національною ознакою.

У XVI - першій половині XVII ст. одним із торговельних центрів Східної Європи був Київ, через який проходили купецькі каравани з Польщі, Кримського ханства, Туреччини, Молдови, Греції, Угорщини, країн Західної Європи, що прямували до Московської держави. Українські купці мали право безмитної торгівлі в прикордонних містах Московії. Для них створювалися спеціальні гостинні двори. На чумацьких і торговельних шляхах України здавались в оренду корчми, що не тільки вели торгівлю хмільними напоями, а й були пристановищем для подорожніх.

У другій половині XVII ст., коли "козацька християнська республіка" знаходилась на острові Чортомлик, на її території біля порту височів "Грецький дім" - приміщення для іноземних посланців і купців. Адже Запорізька Січ сама вела жваву торгівлю, а до того ж була транзитним пунктом у торгівлі всіх українських земель і Московської держави з країнами Сходу.

Крім того, Київ став одним із центрів паломництва, що зумовило потребу в будівництві готелів для прочан біля стін Печерського монастиря. В Україні до прочан ставилися з великою шаною. Миряни вважали за честь прийняти богомольців на ночівлю, а то й на кілька днів, пригостити, дати харчів на дорогу. Паломники були в особливій пошані й мали захист при церквах і монастирях, де з давніх часів їм відводили спеціальні помешкання, будували готелі й гостинні двори, де велися книги для запису прочан, які свідчать про масовий характер паломництва.

Після приєднання України до Російської імперії (кінець XVIII ст.) почалось будівництво поштового тракту від Москви до Києва через Калугу, Глухів, Путивль, Конотоп із поштовими дворами та станціями, що одночасно виконували функції готелів.

Проте помітний розвиток готельного господарства в царській Росії розпочинається лише в другій половині XIX ст.

Розвиток готельного господарства України в другій половині XIX - на початку XX ст.

Розвиток туризму в XIX ст. мав сприятливий вплив на зростання будівництва готелів. Основним центром забудови став Київ.

До початку XIX ст. Київ, з його прекрасними природно-кліматичними умовами, вигідним географічним положенням і багатою архітектурно-історичною спадщиною, мав усі можливості для того, щоб у найкоротші терміни стати великим туристським центром Східної Європи. Для цього треба було реалізувати потужний місцевий потенціал, залучити видатних архітекторів того часу і перебудувати центр міста, створивши один із найкращих у Росії готельно-розважальних комплексів.

До відкриття регулярних залізничних рейсів (до 1889 р.) ці плани втілювалися в життя дуже повільно і готельне господарство розвивалося однобічно. З великих виділявся тільки "Зелений готель", збудований у 1803-05 рр., що належав Лаврі і був найпопулярнішим у 50-х рр. XIX ст. Лаврський готель складався з одного 4-поверхового і трьох 2-поверхових корпусів, розташованих за огорожею монастиря, в Гостинно-Лаврському провулку, що веде до печер. У цьому готелі в 1850 р. вже було 200 окремих номерів і близько 20 загальних кімнат, не враховуючи навісів для простих прочан і кількох маленьких будиночків. Помешканнями готелю можна було користуватися безоплатно впродовж двох тижнів. Один із корпусів готелю був зайнятий лікарнею для прочан з жіночим і чоловічим відділеннями, по 40 ліжок у кожному. Готель приймав до 85 тис. відвідувачів за рік. Утримувався переважно за кошти графині Настасії Орлової та княгині Турчанінової.

З появою електрики та будівництвом перших залізниць помітно зросла кількість туристів, які приїжджали до Києва. Основні туристські потоки переміщувалися трьома шляхами: Дніпром - на пароплавах, залізницею та в диліжансах.

Міська станція залізниць виконувала доручення пасажирів з доставки багажу на квартири й у готелі. Про умови виконання замовлень можна було дізнатися заздалегідь у провідників поїзда. Прибуття поїзда очікували численні кінні екіпажі й готельні омнібуси, розфарбовані у фірмові кольори і з водіями в різнобарвних формах.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи готельної справи» автора Руденко В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗВИТОК ГОТЕЛЬНОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Зміст основних понять готельного господарства

  • Еволюція індустрії гостинності

  • Особливості розвитку міжнародних готельних мереж

  • Проблеми і перспективи розвитку готельної індустрії

  • РОЗВИТОК ГОТЕЛЬНОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ
  • Розвиток матеріально-технічної бази туризму в радянські часи

  • Сучасний стан розвитку готельного бізнесу в Україні

  • ВИДИ СУЧАСНИХ ЗАСОБІВ РОЗМІЩЕННЯ

  • Класифікація засобів розміщення туристів за ВТО

  • Типи готельних підприємств за призначенням

  • Спеціалізовані готелі

  • СИСТЕМИ КЛАСИФІКАЦІЇ ГОТЕЛІВ У СВІТІ

  • Особливості американської системи класифікації готелів і мотелів

  • Класифікація готелів в Україні і країнах СНД

  • ОСНОВНІ ФОНДИ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Особливості вибору майданчиків для будівництва готельних комплексів

  • ОСНОВНІ ФОНДИ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Показники оцінки руху і стану основних фондів готельного підприємства

  • ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ НАДАННЯ ГОТЕЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Функціональна організація приміщень готельних комплексів

  • Особливості організації житлових приміщень

  • Блок приміщень харчування

  • Організація адміністративних приміщень

  • Функціональна організація приміщень ділового і рекреаційного призначення

  • Роль інтер'єру та озеленення у формуванні іміджу готелю

  • Естетична організація середовища готелю

  • ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНЕ УСТАТКУВАННЯ ГОТЕЛЬНИХ КОМПЛЕКСІВ

  • Протипожежний водогін та системи пожежогасіння

  • Системи опалення в готелях

  • Ліфтове устаткування

  • Електроустаткування

  • Торгово-технологічне устаткування ресторанів, кафе, барів

  • ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ГОТЕЛЬНИХ СЛУЖБ

  • Організація адміністративно-управлінської служби готельного комплексу

  • Служба управління номерним фондом (служба обслуговування)

  • Служба організації харчування

  • ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ ОСНОВНИХ І ДОДАТКОВИХ ПОСЛУГ

  • Додаткові готельні послуги як показник якості, конкурентоспроможності та культури обслуговування

  • Якість обслуговування туристів у готелях - важливий чинник розвитку туризму

  • Чинники формування якості обслуговування

  • Фактори впливу на якість обслуговування у готельних комплексах

  • Список використаної та рекомендованої літератури

  • Додаток Б

  • Додаток В

  • Додаток Д

  • Додаток Е. Професійні обов'язки працівників готелів

  • Адміністратор готелю

  • Швейцар

  • Покоївка

  • Прибиральник виробничих приміщень