Класифікація готельних підприємств в Україні

Організація готельного обслуговування

В Україні 2003 р. прийнято два стандарти, які регулюють діяльність суб'єктів готельного бізнесу — "Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги" та "Послуги туристичні. Класифікація готелів". Основна мета введення національних стандартів — гармонізувати національне законодавство з європейським, сформулювати зміст термінів і визначень, зорієнтувати власників готелів на дотримання єдиних норм у діяльності готелів.

До введення нових стандартів в Україні діяло спільне для пострадянського простору "Положення про віднесення готелів до розряду, а номерів до категорій" разом з Прейскурантом № К-05 на послуги готелів. Згідно з цим стандартом, опублікованим 1979 р. та з доповненням 1984 р., готельні заклади, залежно від рівня комфорту номерів, комунальних послуг, розвитку служб обслуговування (громадського харчування, побуту, торгівлі, зв'язку), розмірів і типів громадських приміщень, поділяли на категорії "люкс", "вища А", "вища Б", "перша", "друга", "третя", "четверта"; мотелі — "вища А", "вища Б", "перша", "друга", "третя". Атестацію готелів здійснювали міністерства і відомства, яким вони підпорядковувались.

Державний комітет України з житлово-комунального господарства видав 1991 р. Рекомендації "Про порядок віднесення комунальних готелів України до міжнародної класифікації" № Р204 Україна 285-91. Вони мали на меті наблизити уніфікацію національних стандартів у готельній сфері відповідно до діючих міжнародних стандартів. Згідно з нововведеннями готелі класифікували у зірковій системі за чотирма категоріями. Водночас із міжнародними принципами класифікації готелів використовували традиційну систему розрядів, встановлену згідно з "Положенням про віднесення готелів до розрядів і номерів у готелях до категорій". Обов'язкова умова, відповідності готелю міжнародній класифікації стосувалась дотримання "Загальних вимог", що було підставою для одержання певної категорії у системі зірок.

У 1994 р. Державний комітет України з туризму видав "Положення про державну атестацію та перереєстрацію готелів, мотелів, кемпінгів, туристських баз і комплексів, а також підприємств громадського харчування України, які приймають і обслуговують туристів". Одночасно із цим Положенням вводилась європейська система класифікації з використанням зірок.

Ми вже зазначали, що і в Росії тоді розробляли, згідно з європейським стандартом, ГОСТ Р50645-94 "Туристско-экскурсионное обслуживание. Классификация гостиниц". В Україні цей стандарт введено у використання 1 січня 1997 р. Він встановлював класифікацію готелів (мотелів) різних організаційно-правових форм місткістю понад 10 номерів, за винятком приватного житлового сектору. Основні вимоги до готелів у процесі класифікації стосувались матеріально-технічного забезпечення, номенклатури та якості пропонованих послуг, рівня обслуговування. Готелі класифікували за п'ятьма категоріями, мотелі — за чотирма.

Стандарт "Засоби розміщення. Загальні вимоги" введений в Україні 2003 р. Він вперше регламентує умови до матеріально-технічної бази засобів розміщення, наданих послуг з урахуванням параметрів, висунутих ВТО. Відповідно до нового стандарту засоби розміщення поділяють на колективні та індивідуальні. До перших належать готелі й аналогічні їм засоби розміщення. До других — кімнати, орендовані у сімейних будинках, і житло, орендоване в приватних осіб або через агентства, а також неосновне особисте житло, надане безплатно родичам та знайомим.

У національному стандарті викладено основні вимоги до таких загальних характеристик, як архітектурно-будівельне, інженерно-технічне, довідково-інформаційне забезпечення, а також до персоналу (типові для готелів різної категорії). Необхідно, зокрема, передбачити:

• 1. Архітектурно-будівельні проекти готелів та їх обладнання мають відповідати будівельним нормам і вимогам стандарту.

• 2. Повинні бути зручні під'їзні шляхи, дорожні знаки та вимощені пішохідні доріжки.

• 3. Прилегла територія мусить бути добре освітленою, впорядкованою й озелененою.

• 4. Обладнати майданчик з твердим покриттям для короткотермінового паркування автотранспорту.

• 5. Довідково-інформаційні стенди зі зазначенням назви засобу розміщення і категорії, а також інформації стосовно виконавців послуг, режиму роботи та переліку послуг, які надаються, повинні розміщатись при вході на територію та (або) в приміщення.

Засоби розташування, відповідно до обладнання інженерно-технічними системами, мають забезпечувати:

• освітлення у житлових і громадських приміщеннях — природне та штучне, у коридорах — цілодобове;

• систему електропостачання, підведену до житлових приміщень, електричні розетки повинні бути промарковані зі зазначенням напруги;

• холодне й гаряче водопостачання та каналізацію цілодобово; у районах із перебоями у водопостачанні — мінімальний запас води не менше ніж на добу та підігрів води;

• опалення із підтримуванням температури повітря в житлових приміщеннях у межах 18—22 °С;

• вентиляцію з циркуляцією повітря, що запобігає проникненню сторонніх запахів у житлові приміщення;

• телефонний зв'язок;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація готельного обслуговування» автора Мальська М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Класифікація готельних підприємств в Україні“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ІСТОРІЯ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК СФЕРИ ГОСТИННОСТІ

  • Спеціалізовані засоби розміщення (VI-XV ст.). їх формування

  • Готельна та ресторанна сфера в XVI — на початку XX ст.

  • Розвиток сучасного світового готельного господарства: функціональні та територіальні особливості

  • Історія становлення готельної сфери в Україні

  • Сучасний стан і перспективи розвитку готельного господарства України

  • Розділ 2. ЗАСАДИ МЕНЕДЖМЕНТУ ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ

  • Сутність та особливості готельних послуг

  • Типологія готельних підприємств

  • Засоби розміщення готельного типу

  • Класифікація готельних підприємств

  • Класифікація готельних підприємств у світовій туристичній індустрії

  • Класифікація готелів у країнах світу

  • Класифікація готельних підприємств в Україні
  • Міжнародна класифікація готельних номерів

  • Розділ 3. УПРАВЛІННЯ ГОТЕЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ

  • Типи організаційних структур управління

  • Форми управління в готельній сфері

  • Розділ 4. ЯКІСТЬ ОБСЛУГОВУВАННЯ У ГОТЕЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Механізм управління якістю послуг

  • Основи державного регулювання якості послуг у готельній сфері України

  • Стандартизація якості готельних послуг

  • Розділ 5. ФОРМУВАННЯ ТАРИФІВ НА ГОТЕЛЬНІ ПОСЛУГИ

  • Цінова стратегія готельних підприємств

  • Світовий досвід формування спеціальних тарифів на номери

  • Розділ 6. ОРГАНІЗАЦІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ У ГОТЕЛЯХ

  • Організація та функції адміністративно-управлінської служби

  • Служба бронювання. Організація і технологія обслуговування гостей

  • Обслуговування гостей службою прийому та розміщення

  • Діяльність служби номерного фонду

  • Служба обслуговування приміщень вестибюльної групи

  • Функціонування фінансово-комерційної служби

  • Інженерно-експлуатаційна служба в готелях

  • Розділ 7. ОБСЛУГОВУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ У ГОТЕЛЯХ

  • Класифікація закладів громадського харчування в Україні

  • Надання послуг з харчування

  • Розділ 8. АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ГОТЕЛЬНИХ СПОРУД

  • Основні типи планування

  • Головні типи приміщень

  • Організація адміністративно-господарських приміщень у готелях

  • Приміщення вестибюльної групи в готелях

  • Організація житлового поверху в готелях

  • Функціональна та планувальна організація приміщень громадського призначення

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ